Вчинок сина змусив матір піти на Такий крок. Вітя залишився і без квартири, і без нареченої з дитиною

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Віття був єдиним сином у Марії Петрівни. Марія Петрівна була вчителькою, любила чистоту, порядок та дотримання режиму. Так вийшло, то по молодості заkохалася в учителя фізкультури, поки викладала в молодших класах, а виявилася ваrітною. Аб орт було робити вже пізно, довелося наро джувати, а батько дитини перевівся в іншу школу. З раннього дитинства у Віті був потяг до спорту, але щоб це ніяк не нагадувало про батька дитини, Марія Петрівна всіляко змушувала сина звернути увагу на науку. Вітя, наставинами мами, закінчив університет і зараз працював. Особисте життя у хлопця не складалося.

Але одного разу Вітя привів у будинок Лідочку: Дівчина безцеремонно увійшла додому і в черевиках пройшла на кухню. -Ну, по-перше, привіт, мене звуть Марія Петрівна. -Ага, чула … вчителька-аристократка. -Лідочко, щось пити хочеш, — запитав Вітя. -Зелений чай з вершками, та швидше. Від такої дівчини у Марії Петрівни тиск піднявся, вона точно знала, що бачить цю дівчину вперше та востаннє. -Мам, ми з Лідою заяву подали. Тепер разом житимемо. Просто Ліду з університету вигнали, отже, з гуртожитку теж. -І Де ж ви будете жити? -Ну Як де, у вас. Точніше у Віті, це його квартира, — заявила Ліда, відпиваючи свій чай. Молоді пішли до кімнати Віті.

А наступного дня на дверях кімнати з’явився замок. Ліда зачиняла кімнату тоді, навіть коли на 5 хвилин йшла у ванну. Увечері син заявив: -Мамо, у нас з Лідою скоро дитина буде. Ну, ти сама розумієш, місця в квартирі мало. Може ти поки до тітки Свєти в село поїдеш. Просто нам потрібно дитячу облаштовувати. -Тобто ви мене з моєї ж квартири виганяєте? Синку, від тебе такого не чекала. Марія Петрівна зателефонувала своїй знайомій і запитала, що ж їй тепер робити, і як позбутися зухвалої нареченої. Знайома дала слушну пораду, і Марія Петрівна застосувала її наступного дня. Вранці вона зібралася, взяла велику папку із документами.

Ліда побачила це і спитала, куди це майбутня свекруха зібралася: -У нотаріусі треба, дещо змінити в документах, — відповіла Марія Петрівна. Увечері син і Ліда чекали на Марію Петрівну на кухні за столом. -Мамо, а де ти була, що трапилося? -Нічого синку. Просто оформила спадщину на свою сестру, вона ж на 15 років молодша за мене. -Отже, у тебе немає квартири, ти злидень! – закричала Ліда на Вітю та побігла збирати свої речі. -Лідо, стривай, ну куди ти … а як же наша дитина? -Так ти не тільки жебрак, так ще й тупий. Немає жодної дитини, я все вигадала. Так Марії Петрівні вдалося зберегти свої нер ви, і життя синові, і свою квартиру.