Ми з чоловіком дуже швидко вирішили одружитися. Скажімо, що були сильно закохані. Після весілля перед нами стояло дуже важливе питання: де нам жити? Мої батьки не змогли б дати стільки грошей на житло, вони і жили-то далеко. Тоді батьки чоловіка запропонували нам переїхати до них. Пожити якийсь час, поки зберемо гроші і купимо своє житло.
Але ми не змогли ужитися з ними. У моєї свекрухи були вічні претензії. То я неправильно щось поставила, то не так посуд помию. Наодинці з чоловіком теж не вдавалося залишитися. Вічно вони нам заважали. Ось і вирішили ми взяти іпотеку.
Хоча прекрасно розуміли, що нам буде важко; для нас це було найоптимальнішим варіантом. Але все було не так погано. Я заробляла нормально, а чоловік працював в хорошій фірмі. Ми встигали. П’ять років жили дуже добре. За ці роки ми навіть подружилися з батьками чоловіка. Вони часто бували в нашій квартирі, а ми у них. Але всьому цьому і нашому щасливому життю прийшов кінець, коли чоловіка звільнили. У них були скорочення у фірмі. Чоловік заrубився. У нього був стrес. Моєї зарплати точно б не вистачило на іпотеку і на всі витрати. Він постійно шукав роботу. Але не було місць з гідною зарплатою.
Тоді подзвонила нам його мама і запропонувала свою допомогу. Тільки в обмін вона просила те, чого ми ніяк не очікували.Вона сказала, що закриє всі наші борги, але ми повинні переписати квартиру на них. Нам було боляче. Ми ж через багато пройшли, щоб домогтися цієї квартири. А зараз просто взяти і переписати її на них? Якщо ми зробимо так, як кажуть вони, то практично залишимося без нічого. Вони ж в будь-який момент можуть виrнати нас з нашої ж квартири. І ще виходить, що ми даремно віддавали гроші, закриваючи іпотеку. Не знаємо, як вчинити. Що правильно, а що ні. Батьки чоловіка занадто жорстокі по відношенню до нас.