Кожен день я їжджу на роботу на автобусі, приблизно 40 хвилин. В основному я їду сидячи, тому що сідаю з кінцевої зупинки. Як ви вже розумієте, на кожній зупинці дуже багато людей піднімається в автобус. І вже через кілька зупинок в автобусі не буває місця, щоб просто спокійно стояти і за що-триматися.У той день було теж саме. Я сиділа, а навколо мене стояло дуже багато людей. В автобус зайшла жінка, вона була дуже повна. Я відразу відчула, що їй поrано. Мені дуже шкода стало її, і я запропонувала їй сісти на моє місце. Я поступилася їй і стояла поруч.
Так, тепер жінка комфортно сиділа на моєму місці, а я стояла серед цих людей і мені вже було некомфортно. Ми проїхали ще кілька зупинок, до нас приєдналося ще кілька людей. Раптом щось сталося-і водій різко зупинив автобус . Так різко, що всі люди звалилися, як дерев’яні іграшки. Це був якийсь к0шмар; я таке бачила тільки у фільмах. Я в тому числі теж впала і сильно вдарилася. Коли вийшла з автобуса, зрозуміла, що сильно болить спина. Весь день я провела на роботі з цим болем. А коли повернулася додому, то побачила, що у мене величезний синець.
Я вирішила, що більше нікому поступатися своїм місцем не буду. Я зробила добро, а мені це обернулося злом. Тепер я думаю, що кожна людина в першу чергу повинна думати про себе, а потім вже про інших.Тому що цій жінці було все одно те, що я впала і що у мене весь день боліла спина. Можливо, це буде звучати егоїстично, але я після цього не поступаюся своїм місцем абсолютно нікому. Я зрозуміла, що для мене найголовніше — це я, і я повинна в першу чергу оберігати себе.А ви як думаєте, як потрібно чинити в такі моменти? Як би ви вчинили, будучи на моєму місці, якби з вами таке сталося?