Мама вирішила зробити подарунок молодшій доньці та переписала на неї квартиру. Нібито вона дуже бідна, у орендованій квартирі живе з дітьми. Грошей не вистачає. А мама житиме у мене. Чи не чудово?З мамою ми завжди спілкувалися звичайно, не було якогось великого kохання . Коли мені виповнилося вісімнадцять, я поїхала від них.Знімала кімнату, аби втекти звідти. Батьки розлучилися багато років тому. Мама звинувачувала у всьому батька, забороняла нам спілкуватися з ним. Я була «татчиною донькою», через це мама та сестра не любили мене.
Батько платив за моє навчання у ВНЗ, Катя сказала, що справлятиметься з усім сама. Пройшла курси кухаря та почала працювати.Я багато чого досягла в житті, проте мама все одно вихваляла свою молодшу доню . Мій батько помеr, коли закінчувала університет.Жодного майна в нього не було, ділити було нічого. Я вже повністю забезпечувала себе сама, тож вирішила взяти іпотеку. Майже вісім років я орала без вихідних. Приходила з роботи та писала курсові на замовлення. Не спала ночами, їла дуже мало. Поки я мучилася з іпотекою, сестра вийшла заміж та наро дила дітей.
Про це мені розповіла мати. Сестричка навіть на весілля покликати не зволила. Минув час, я закрила іпотеку та видихнула. Але з’явилася мама і почала розповідати свій геніальний план. Сказала, що в мене немає нікого, отже, вона житиме зі мною. Я їй, звісно, відмовила.Адже весь цей час про мене ніхто не думав і не згадував. Мати сказала, що я така жахлива, як і мій батько. Я тільки рада бути схожою на таку прекрасну людину, а не на неї. Я виставила її за двері і з того часу ми більше не спілкуємось.