Мама рано вийшла заміж за тата, їй тоді було лише 18 років. Вона встигла закінчити лише училище, була швачкою. Але попрацювати за професією їй так і не вдалося, бо вона народила мене, а за три роки мою сестру. Весь час вона приділяла мені та сестрі, нашому вихованню. Батько був старший за маму на 6 років, він закінчив престижний ВНЗ, працював у хорошій компанії. Але я почала помічати ще з дитинства, що тато соромиться моєї мами. З роками це тільки посилювалося, він навіть не приховував своєї зневаги. Він казав мамі, що вона нічого в житті не досягла, що вона в інтелектуальному плані просто нуль,
жодної розумної книжки не прочитала. Мама виправдовувалася, що вона не мала часу, вона обіцяла, що зміниться і буде розумною, щоб бути на рівні з чоловіком. Але тато тільки сміявся їй у вічі і казав, що вона ніхто і ніколи не буде на його рівні. Жодної підтримки з боку батька не було, але у мами було сліпе кохання. Він її не шанував, а потім і принижував. А вона приймала його позицію та з усім погоджувалася. Якось, тато заявив, що знайшов собі іншу жінку, набагато освіченішу та інтелігентнішу. Він пішов до неї. Для мами це було справжнім ударом. Коли батько пішов, він забув, що має дітей.
Він ніяк нам не допомагав, через це мамі доводилося буквально цілодобово працювати прибиральницею. Але якось її знайома попросила терміново пошити для неї блузку, у неї на роботі був важливий захід. Мама пошила блузку за власним дизайном. Наступного дня прибігла та сама знайома і сказала, що її директорка оцінила блузку і попросила нашу маму працювати у них. Виявляється, це була дизайнерська студія. Мама була така рада, її талант помітили, і вона стала швидко рости кар’єрними сходами.Через рік наша мама дуже змінилася в добрий бік. Пам’ятаю, як ми в магазині зустрілися з татом і коли він побачив преображену маму, то в нього в очах промайнула заздрість.