Маша часто заходила до сусідки, а якось увійшовши до будинку, побачила там сина сусідки. Маша ще з дитинства була закохана в нього

Коли Марія мати втр атила, то стала часто до сусідки Ганни Борисівни біrати. Ганна її жа ліла, залишилася зовсім одна, думала, що тужно їй вдома. До того ж, Маша їй по дому допомагала: суп приготує, за городом наглядає, пил витирає. Тільки чоловік Грицько став якось часто на Марію підглядати, подобалося йому з нею спілкуватися. Ганна тоді обу рилася. Невже дівчинка, яку вона на руках тримала, зібралася в неї чоловіка від вести? Невже тому до них ходить додому? Взяла та висловила все чоловіку. Григорій тоді обур ився: «Жінка, ти зовсім розу мом рушила? Вона мені в дочки годиться! Що це за думки у тебе такі погані.

Розсв арилися в пух і порох. Тиждень не розмовляли, тільки приїзд сина примирив їх. Син вже два роки одружений із Оксаною і живе у місті. Приїжджає рідко, тому щоразу це свято. Раніше завжди Григорій про онуків розмову заводив, але потім з’ясувалося, що Оксана безnлідна. Анна і Григорій засм утилися тоді, дуже вже їм хотілося онуків збагнути. Одразу мати помітила, що між сином та невісткою щось трапилося. Вони ніби й поряд сиділи, але намагалися одне на одного не дивитись. Коли син із дружиною були в гостях, Маша у гості зайшла. Ніхто не знав, що вона була з дитинства таємно закохана в Олексія.

Він був старшим і не звертав уваги на дівчину, а коли після армії одружився, Маша взагалі надію втра тила. Але навіть просто сидіти та дивитися на нього було для неї радістю. Мати намагалася потім дізнатися, що в них з дружиною сталося, але син нічого не розповів. Приїхав несподівано додому через тиждень, n’яний, розповів, що nішов нарешті від Оксани, вона йому зра джує. Став жити із батьками. Маша частіше стала заходити. Зрештою, вони зійшлися, створили хорошу сім’ю, онуків подарували Ганні та Григорію. Ганні було соромно за ревнощі до чоловіка.