З чоловіком намагалися близько трьох років накопичити на іпотеку, але у нас нічого не виходило, тому що почалася ця хвороба і всі наступні обмеження. Всі гроші, які ми відклали, за час ізоляції ніби розтанули. Жили ми в орендованій квартирі. Було б добре жити у когось із батьків, але у них теж були проблеми. Свекруха сама жила зі своєю свекрухою, а мої батьки жили в двушці, в якій жила хвора бабуся. Ось тому ми з чоловіком тулилися в знімній хрущовці. Нещодавно свекруха отримала спадщину і вирішила з нами поділитися. Віддала майже більшу частину. Я розповіла про це батькам, без якоїсь задньої думки, але мабуть вони прийняли це за натяк. Через місяць прийшли до нас мої батьки і вручили сто тисяч.
Ми з чоловіком були раді, хоча я насторожилася. Зазвичай у батьків не водилося ніяких накопичень; так, вони у мене не бідували, але сто тисяч — велика сума. Коли я запитала у мами, звідки гроші, то вона просто відмахнулася. Сказала, що коли дають, то треба брати без зайвих питань. Взяли ми іпотеку — але менше турбот не стало. Доводилося постійно бігати, щоб встигати платити, але ми не впадали у відчай, тому що платили, як-не-як, за свою квартиру. Батьки ж мої якось швидко активізувалися в нашому житті. Мало не кожні вихідні дзвонили нам, просили про допомогу. Бувало, що просили відвезти банки з одного кінця міста в інший, то з бабусею потрібно було посидіти. Коли настали теплі часи, то ми з чоловіком орали на дачі. Ми не могли провести час разом: у будні дні працюємо, а на вихідних до батьків їздили.
Час на себе і один одного у нас не було. Я вирішила, що потрібно поговорити з батьками і пояснити їм, що ми теж люди і хочемо відпочивати. Мама це сприйняла з круглими очима: — Тобто, як гроші брати — Ви тут, як тут; а батькам допомогти-так у вас немає часу? Мені стало соромно через її слова, тому я промовчала. Нападки батьків тривали, ми з чоловіком не знали, що робити. Моєму терпінню прийшов кінець, коли мама заявила, що ми повинні забрати бабусю до себе. Я взяла гроші в кредит і віддала батькам, щоб більше вони до нас, як до рабів, не ставилися. Свекруха дала нам набагато більше грошей, але жодного разу про це не сказала. Навіть про допомогу не просила, а мої батьки нас заганяли з будь-якого питання. Я вирішила, що більше з ними спілкуватися не буду; чоловік мене підтримав в цьому питанні.