Коли свекрусі потрібна була турбота і доnомога, я не відмовила, але те, що вона запропонувала нам вставши на ноги, мене збило з пантелику

Сталося так, що свекруха впала зі сходів і пошкодила спину. Близько місяця вона не могла встати з ліжка. З лi_kapні її забирав чоловік, він привіз її до нас. Залишити її одну ми не могли. У свекрухи є ще дочка, але вона нещодавно нapօдила, і за матір’ю доглядати не могла. Я, звичайно, була не рада тому, що свекруха буде жити з нами, але залишити її ми не могли. Перший час мені доводилося ckладно: потрібно було її купати, допомагати ходити в туалет — не чоловікові ж цим займатися? — — Прости мене, Лізонька, я не хотіла, щоб так вийшло. Я ж бачу, як ти мучишся зі мною. Нічого, скоро я поправляюся-жалібно говорила свекруха. Коли вона вже стала сама намагатися ходити і її здоров’я покращилося-то я сильно зраділа.

Вона в принципі могла вже поїхати до себе додому, а я могла в тиждень кілька разів приїжджати і відвідувати її. Але чомусь вона їхати не збиралася, та й ставлення її до мене змінилося. Свекруха вставала рано вранці, готувала сніданок для всієї родини, могла трохи побурчати на мене за те, що довго спала. … Коли я говорю довго, то, майте на увазі, що я прокидаюся о 9 ранку… Вона стала говорити своєму синові дивні речі. А точніше — вона пропонувала продати нашу двокімнатну квартиру, свою трикімнатну — і купити великий заміський будинок. — Ви тільки уявіть, ми будемо жити всі разом. Ліза на роботу вийде, а я буду з дітьми сидіти. Будемо все самі садити, все екологічне і хороше.

Влітку-свіже повітря, можемо навіть басейн надувний зробити або навіть справжній спорудити-мріяла свекруха. Чоловік ночами говорив зі мною про цю ідею, і, мабуть, йому такий результат подобався. Він хотів, щоб у нас був свій великий будинок, адже у матері нікого, крім нього, немає — і її частина в підсумку залишиться нам. Я, якщо чесно, то не хотіла всього цього. Мені потрібно було тільки одне, щоб свекруха переїхала до себе і не заважала мені жити. Вона постійно втручається в мої стосунки з дітьми і з чоловіком, а я так жити не можу. Навіть уявити собі не можу, що буде, якщо я буду постійно жити з нею під одним дахом. Два місяці вже живу, а відчуваю, що вічність пройшла.