Мій син рік як одружений. Дівчина сільська. Навчалася та закінчила університет у нас у місті. Тут же познайомилася із моїм сином. Дівчина, як дівчина. Місяців шість у них все було нормально. Працювали, винаймали квартиру. Потім синові зменшили роботи, невістку взагалі звільнили. Три місяці невістка шукала роботу за професією, син ледве тягнув сім’ю, але… Прийшла 6іда, відчиняй ворота. Сина теж звільнили. Тоді вони вже прийшли до мене. Просилися пожити. Маю двокімнатну квартиру вагончиком. Одна кімната, вітальня, прохідна. От і пустила їх жити у вітальню. Син із невісткою місяць шукали роботу. Безрезультатно. Тут ще й з’ясувалося, що невістка на четвертому місяці вariтності.
І тут товариш сина запропонував йому роботу із вахтовим графіком роботи. Квартал працюєш, квартал відпочиваєш. Зарплата висока, гроші виплачують до копійки. Товариш уже три вахти пропрацював. Коли син розповів про це, невістка заревіла. Влаштувала чоловікові ckaндал. Але на нього її icтepики не вплинули. Твердо вирішив їхати. Я сподівалася, що коли син отримає зарплату за місяць і надішле дружині, та орендує житло і переїде туди. Проте коли минуло місяць, але невістка з’їжджати не поспішає. Те, що чоловік вислав їй гроші, було помітно по тому, як невістка почала купувати дитині придане. Але купити продуктів, або дати грошей на комунальні платежі невістка не додумалася.
З нею я говорити на цю тему не стала, а ось синові висунула претензії. Сказала, що міг би надіслати мені грошей на господарство та продукти. Він вибачився та пообіцяв вислати з наступної зарплати. — Мамо, я повернуся зі зміни, тоді й вирішу з квартирою. А я сподівалася… Нарешті підійшов термін закінчення зміни сина. І тут нова напасть. Їм запропонували залишитися на понаднормову. Із суттєвою доплатою. Син погодився. А я ось втратила терпець і вибухнула. — Вам з нею потрібні гроші, а мені потрібний спокій. Я вже зараз вся звелася. А коли народить? Або винаймай їй квартиру, або відправляй до матері до села. Син обіцяв вирішити це питання. Чекаю.