У мене із чоловіком двоє дітей, дівчатка. Ми їх дуже любимо. А ось від бабусі вони зовсім не отримують уваги та кохання. У моєї свекрухи троє синів. Вона всіляко пишалася тим, що має продовжувачів роду. Спочатку я не звертала на це уваги. Але незабаром я завагітніла. Ми повідомили цю новину сім’ї чоловіка. Вони всі зраділи, і свекруха теж, тільки твердила, що має бути хлопчик. — По-перше, ми не вирішуємо стать дитини. А по-друге, не має значення — буде хлопчик чи дівчинка, головне, щоб був здоровенький. І я була такої думки. Коли ми впізнали стать дитини, свекруха зовсім не була рада, навіть не привітала нас, і на виписку не прийшла. А ось синам брата чоловіка була така рада. <<Продовжувачі роду!>> Вигукувала вона.
Незабаром я завагітніла другим. — Цього разу точно буде хлопчик, Я відчуваю, — говорила свекруха. Але, на превелике її нещастя, народилася дівчинка. Свекруха була розчарована. А мені було прикро. Вона так любила своїх онуків, проводила час, дарувала подарунки, забирала до себе. А онучок вона ігнорувала. Здебільшого не дарувала подарунки, а якщо й дарувала, то якісь дешеві шоколадки. Але справа тут зовсім не в подарунках, а в тому, що доньки виросли, і вже стали розуміти, що їхня бабуся не любить. Все дійшло до абсурду, коли минулого року свекруха не привітала онучок із восьмим березня. Доньки намалювали для бабусі листівки, привітали її, а вона мовчала. До мене підійшла донька та запитала, чому бабуся не вітає їх. Свекруха почула та відповіла: — Бо ви маленькі.
Підростете, вийдете заміж, чоловіки привітають. — Тоді виходить, що з 23 лютого немає сенсу вітати ваших онуків, вони ж ще не служили, але ви привітали і подарували подарунки, — сказала я. — Це інше, вони хлопчики. І взагалі тобі теж не треба вітати, ти ще не народила нам онука. Я була в шоці. Таке сказати, це яким зухвалим треба бути? Але скоро вона більше за мене розчарувала. Чоловік після зустрічі з нею був таким тривожним. Довгий час не розповідав, що трапилося, але потім сказав, що свекруха радила зробити тест. Вона сумнівається, що батько наших дочок її син, тому що в них у сім’ї лише хлопчики народжуються, а тут дві дівчинки. На щастя, мій чоловік розуміє, що це просто марення. Ми разом вирішили, що відтепер постараємося звести наше зі свекрухою ставлення до нуля. Нашим донькам вистачає кохання. Мої батьки їх люблять і завжди раді їм.