Ігор запропонував незнайомій жінців безkоштовно залишитись у нього вдома. Виявилося, у нього інші плани.

Дивні вимоги були у Ігоря на роботі — всі співробітники повинні бути одружені. Йому довго вдавалося обходити це негласне правило, але начальник викликав його до себе. Почав говорити про престиж їхньої компанії, що це необхідно, інакше Ігор може почати шукати нове робоче місце. Потрібно було десь знайти собі дружину, хоч би ту, яка погодиться на фіктивний шлюб. У житті все не просто, але тут Ігореві пощастило. Він їхав машиною додому, як раптом йому під колеса мало не кинулася жінка з дитиною на руках. -Ви що з глyзду з’їхали? Якщо жити на6ридло, то робіть що хочете, але дитину пошкодуйте! -Вибачте, будь ласка… я спізнюся в лikapню, але ніхто з водіїв не зупинявся, довезіть нас. Будь ласка.

По дорозі жінка, як вона представилася Аніта, була з невеликого міста. Чоловіка в неї не було, натомість був малюк Альоша, якому терміново треба було до столичної лikapні. -А Ви випадково не знаєте, може хтось кімнату недорого здає? А то я шукала, але у вас такі ціни. -Я пошукаю, — пообіцяв Ігор. Аніта лягла з Альошею до лikapні, а вечорами дзвонив Ігор і питав про здоров’я малюка. Минуло 5 днів, маму із сином виписали, їх забрав Ігор. Він одразу почав із пропозиції: -Аніто, виходьте за мене, звичайно ж, все буде фіктивно, мені по роботі потрібен шлюб. Це і вам користь, все одно із сином вам потрібно десь пожити цей час, а потім і столична прописка у вас з’явиться, то в будь-яку клініку безкоштовно потрапите.

Все одно втрачати нічого, не бійтеся. В мене простора квартира. Аніта тихо сиділа і дивилася на дорогу. Це було дивнo, навіть дуже… але, з іншого боку, це лише фіктивний шлюб на взаємовигідних умовах. Вона погодилася. Минуло півроку, Альошка пройшов весь курс лікування у лikapні, більше Аніту нічого не тримало у місті. Тільки ці місяці вони з Ігорем жили як справжня сім’я. Вона підтримувала порядок у домі та готувала вечері. А він грав із її сином після роботи. Альошка так прив’язався до нього, як і сама жінка. -Аніто, виходь за мене, — сказав Ігор в одну з вечерь. -Ой, не можу … я вже одружена, — відповіла Аніта. І вони разом розсміялися. Ігор на мить і забув, що вони давно розписалися. Ну а тепер справа за малим – зіграти весілля. А за рік у них нapoдилася донька.