З того часу пройшло вже багато років, але хочу поділитися «наставництвом» своєї мами, щоб ніхто не смів так чинити зі своїми дітьми, невістками та зятями. Нас у мами з татом було троє. Я сама старша дочка — Наталія, через 2 роки народилася Василиса, і ще через два роки народився Володя. Вони з татом так хотіли сина, що про нашє з сестрою життя і не думали. Всю свою любов вони віддавали йому, і виправдовувалися тим, що він наймолодший. Ми з сестрою прийняли таке рішення, а що нам залишалося ще робити. Час минав, все ми повиростали, і мамина «любов» до сина ставала ще більше. І тут сталося найгірше — Володя зустрів ту саму дівчину, і через деякий час надумав одружитися. Це було найбільшим потрясінням для мами. Її синочок буде належати не їй, а зовсім чужій людині — невістці. На той час у нас з сестрою вже були свої сім’ї, свої проблеми і радості.
Жили ми всі в одному селі, тому те, що відбувається в братовій сім’ї, було на увазі не тільки в нас, але і всьому селу. Так сталося, що мама жила через паркан від сина і такий нелюбимої невістки. Не було такого дня, щоб мама не «гарчала» на неї. Все їй було не так. Хоча Зоряна була досить хорошою людиною, господинею і мамою. Я часто мамі говорила: «Ну не подобається вона тобі, відвернися, не звертай уваги, живуть вони добре, для чого втручатися». Вона відповіла: «Ось подивимося, як у самій буде, коли сини одружуються». Хотіла б я написати, що в родині брата все чудово, так ні. Мама не давала їм життя. Вони розійшлись. Невістка онуків забрала до своєї мами. А наш брат, самі розумієте — якє це життя без жінки. Недоглянутий, почав заглядати в чарку, нікому він не потрібен, навіть мама, яка його так любила, віддалилася від нього.
Чи не потрібен він нікому! Я вже дочекалася того, що і мої сини одружилися. Живуть вони окремо від нас. Я дзвоню дітям і онукам, пишаюся ними, і з нетерпінням чекаю в гості. І ці слова, що мама мені казала: «Ну подивимося, як у тебе буде», я запам’ятала на все життя. Ніколи такого у мене не буде, тому що я поважаю вибір своїх дітей. Мої невістки прекрасні, тому що біля них мої сини — справжні чоловіки. Головне свекрухи і тещі зрозуміти, що це не її сім’я, а сім’я її дорослої дитини. Не лізьте! Невже нічим в житті зайнятися, якщо не береш участь в житті дітей, якщо діти вирішили, що мати не потрібна? Що бігати за ними і принижуватися? Щось зміниться? Тільки злість і роздратування, а то і ненависть у відповідь. Значить треба шукати варіанти. Будьте розумними!