Моя мати вже в літньому віці, але поводиться як маленька дівчинка: стала дуже примхливою. Вона не може вирішувати свої проблеми самостійно, і я дбаю про неї. Але мені це дається з великими труднощами. Вона стала надмірно інфантильною. Моя мати рано вийшла заміж, одразу після закінчення школи. Моїм вихованням переважно займалася бабуся. Батько дуже любив мою маму і завжди оберігав її від будь-яких бід. Моя мати жила тільки для себе та заради своїх задоволень. Вона ніколи не працювала. Єдиним добувачем був мій батько. Коли мені виповнилося 12, у день мого народження батько потрапив в аварію – і його не врятували.
Отоді й закінчилося моє дитинство. Ми стали жити з батьками моєї мами. Вона постійно плакала та влаштовувала істерику. Незабаром мама почала замислюватися про особисте життя. Але чоловіки, з якими вона спілкувалася, не хотіли серйозних стосунків. Так вона й лишилася сама. Моя бабуся дбала про мою матір, готувала, прибирала, вирішувала всі побутові проблеми. Бабуся працювала, незважаючи на те, що була на пенсії. Я не втручалася у життя моєї матері. Незабаром я зустріла свого майбутнього чоловіка і закохалась у нього. За півроку він зробив мені пропозицію. Після весілля ми переїхали до квартири бабусі. Зараз маю двох дітей.
Я не можу дбати про своїх дітей, тому що я повинна дбати про свою матір. Кілька місяців тому бабуся розпрощалася із земним життям, і мати залишилася зовсім одна. З того часу моє життя перетворилося на кошмар, бо всі проблеми та справи впали на мене разом. Я вмовляю маму влаштуватися на роботу, але вона чути про це не хоче. Вона дзвонить мені щодня. Я втомилася, але нічого не можу вдіяти. Я не знаю, як вирішити цю проблему. У мене немає грошей на доглядальницю, інакше я б із задоволенням найняла. Лише сподіваюся, що скоро все владнається.