«Давайте знайомитися, я мати вашого онука…»- Почувши слова молодої дівчини Дарина присіла від несподіванки

Емма подзвонила свекрусі і запросила її ввечері на вечерю. Адже у них з Ванею сьогодні ювілей. І якби не Дарина Антонівна, вони б не одружилися. Завдяки цій дивовижній жінці Ваня прийняв сина і зробив їй пропозицію. Отримавши запрошення від невістки, Дарина Антонівна мимоволі згадала, як вона вперше побачила Емму. Вані не було вдома, коли подзвонили в двері. Вона відкрила двері, а на порозі стояла красива, молода дівчина. Жінка подумала, що вона прийшла до сина. Дівчина представилася і сказала, що вона хоче поговорити з нею. Це була kолишня дівчина сина. Вони рік були разом, зустрічалися, а потім вони роз лучилися. — Я його дуже любила, коли зрозуміла, що він збирається роз лучитися зі мною, я вирішила заваrітніти від нього. — І що вам треба? Алі менти? Гроші? — запитала Дарина з роздратуванням. — Ні, я живу з бабусею. Моя бабуся педіатр, у неї неnогана пенсія, та й я отримую доnомогу на дитину, нам вистачає. А живемо ми в трикімнатній квартирі.

— А чого ви хочете? — Мене бабуся прислала, вона попросила дізнатися які у вас недуги в сім’ї є. Про своїх родичів ми все знаємо. Це для того, щоб знати в разі чого на що звертати увагу. Дарина попросила у неї адресу і телефон, обіцяла, що як щось згадає, обов’язково їй подзвонить. Увечері Дарина поговорила з сином, але Ваня сказав, що він зараз любить іншу і знати її не хоче. Та й взагалі, він не впевнений, що це його син. — Роби як хочеш, а мене не вплутуй. Я не збираюся до неї повертатися. У неї не виходила з голови думка, що у неї є онук. Дарина куnила тортик, блок памперсів, іграшки і пішла в гості. Двері відкрила Емма. Вона проводила Дарину в кімнату, де спав малюк. Він був копією її сина. Їй ніяка експертиза не потрібна була, щоб довести, що це її онук. Він навіть спав так само, як Ваня. Вони посиділи, випили чай. Дарина познайомилася з її бабусею. Вона дуже їй сподобалася. Емму виростила бабуся, її батьків не стало, коли їй було всього три рочки. З тих пір жінка часто стала приїжджати до них в гості.

Вона познайомилася з онуком і тепер думала тільки про одне: «Як помирити їх? Як його умовити визнати сина?» Дарина вирішила піти на хитрість. Купила памперси і каші для малюка, забинтувала свою ногу. Коли Ваня прийшов додому, вона попросила його передати все це Еммі. Сказала, що вона підвернула ногу, а Еммі вона обіцяла. Ваня знехотя пішов виконувати прохання. Наступного разу вона домовилася з Еммою, і вони сказали йому, що їй нема з ким залишити дитину. Дарина попросила сина погуляти з малюком. І якось за обідом Ваня запитав: — А ти б хотіла, щоб я був з Еммою? — Почекай, не поспішай, дорогий. Емма може зустріти когось надійного і відповідального, хто стане справжнім батьком для твого сина. — Я не дозволю! Ти чого мама?! — А чого ти чекаєш? Чекаєш, коли син одружується або в ар мію піде? Іван задумався, а через тиждень зробив їй пропозицію, вони подали заяву в ЗАГС. Весілля скромно відзначили в ресторані. Так і почалося їхнє сімейне життя. Можна Я буду вас мамою називати? Я свою маму не пам’ятаю зовсім. Дарина була щаслива, так як вона завжди мріяла про доньку.