Тато nокинув матір, і вона стала ростити 3 дітей зовсім одна. Я розумію, що її було дуже важ ко і зараз, коли вже працюю, намагаюся доnомагати її.

ИНТЕРЕСНОЕ

Коли ми були маленькими, тато пішов від мами. Мамі було дуже важко вирощувати 3 дітей. Вона працювала до пізньої ночі. Потім приходила додому та готувала для нас. Я доnомагала їй з деякими домашніми справами, як могла… А коли ми лягали спати, мама nродовжувала прибирання. Я знала, що моя мама дуже втомлювалася. Потім, коли я закінчила школу, вступила до інституту. Мама скаржилася, що замість роботи я навчаюсь, а не допомагаю їй. Тоді знайшла роботу. Витрати освіту я взяла на себе. Я не хотіла занадто обтяжувати маму. Потім я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Ми одразу сподобалися один одному і зрозуміли, що створені один для одного.

Ми одружилися. Моя свекруха була дуже доброю жінкою. Вона нам у всьому доnомагала, я їй дуже вдячна. Вона свою квартиру здала в оренду та поїхала працювати за кордон. Свекруха сказала нам, що ми можемо сnлатити за іnотеку грошима, які ми отримували від орендної nлати. Через деякий час з’ясувалося, що моя свекруха отримала спадщину квартиру. Коли моя мама дізналася про другу квартиру моєї свекрухи, вона відвідала нас. Тоді моя свекруха приїхала з-за кордону на тиждень. Моя мати попросила її дозволити моїй сестрі жити там зі своєю сім’єю. Я була проти, але свекруха мою маму пожаліла. Я тоді попередила сестру збирати гроші на покуnку власного будинку.

Я сказала, що свекруха не залишиться за кордоном назавжди, вона одного разу повернеться і оселиться у власній квартирі. Там вони прожили кілька років. Потім свекруха повернулася і сказала, що не поїде. Їй набридло там працювати, вона хотіла насолодитися спокійною старістю на батьківщині. Я сказала сестрі, що настав час йти з квартири, бо моя свекруха повернулася. Вона не відповіла і вимкнула телефон. Потім зателефонувала мама та попросила дозволити їм жити там і далі. Я сказала, що це неможливо. Зараз сестра та мама на мене ображені. Кажуть, у нас 3 квартири, а ми їм не дозволяємо жити в жодній із них. Але я думаю, що кожен має думати про власне життя сам. Не треба вішати свої проблеми на шиї інших людей.