Коли я виходила заміж, знала, що вони живуть не дуже багато і що мені доведеться жити зі свекрухою, але я нічого не могла вдіяти: закохалася в нього і була готова піти на таку жертву. Сама я виросла в неблагополучній сім’ї, тому коли він зробив мені пропозицію, я, не замислюючись, погодилася. Зі свекрухою у мене були нейтральні стосунки: ми намагалися не заважати одна одній. У нас була двокімнатна квартира: в одній кімнаті жили ми, в іншій – свекруха. Коли з’явилася дитина, нам стало вже тісно. Про іпотеку ми не могли й думати, бо не було коштів на початковий внесок,
а брати стільки грошей у борr не хотілося. Чоловік міг легко зробити кар’єру, просто йому потрібно було пройти додаткове навчання, але він категорично відмовлявся. Нещодавно мій чоловік отримав будиночок у селі від бабусі, якої не ста ло, і він загорівся бажанням поїхати і жити там. Я пояснила чоловікові, що в цьому селі немає дитячого садка, ні лікарні, ні школи, ні навіть магазину. Він мені почав говорити, що можна купити.. машину і їздити до сусіднього села за продуктами. Я категорично відмовлялася їхати, і тепер щодня у нас сварки та сkандали з цього приводу,
навіть свекруха намагається його відмовити, але він нікого не слухає. Я взагалі не розумію, чим ми займатимемося там у селі, а він каже, що може вирощувати овочі та фрукти, а те, що там опалення немає і будинок майже розвалюється, – це нічого страաного. Якщо він продовжуватиме так робити, то мені здається, я заберу сина і поїду до мами, сил моїх більше немає терпіти це все. Навіть свекруха на моєму боці, а він не слухає. Ми навіть запропонували продати цей будинок і ділянку, щоб зробити початковий внесок, але він категорично відмовляється. Відчуваю, що скоро розлу чуся з ним.