Тамара Іванівна думала, що робить Насті поrано, розповідаючи про кожну дрібницю начальнику. Але до такого результату вона точно не була готова

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ СЕМЬЯ

Часто у жіночих колективах завжди щось відбувається, не буває нудно. Особливо коли є представниці різних вікових груп. Так само було в нашому випадку. Колектив складався із шести жінок. Найстарша — Тамара Іванівна, любила командувати, ввела себе як начальниця, хоча не була нею. Вона давала всім поради і була справжньою чоловіконенависницею. Хоча, коли до відділу заходив якийсь чоловік, вона поправляла зачіску і фліртувала з ним. У колективі були троє жінок віком 35–45 років. Одна з них була заміжня, а дві інші були розлу чені і в активному пошуку. Ну який колектив, без молоді. Їм було по 25 років. Вони викликали у колег змішані емоції, адже були тусовщицями, часто запізнювалися на роботу, спілкувалися лише один з одним. Колектив жінок чекав на поповнення. І ось вона прийшла. — Здрастуйте, я Настя. — Я Тамара Іванівна, а це… — і почала представляти інших.

Насті було 33, з вищою освітою, з досвідом роботи, розлу чена , дитина живе у селищі з батьками. – А що, чоловік не платить алі менти? Усі такі. Зробити дитину вони вміють, а утримувати — відмовляються, — заявила чоловіконанависниця. — Ні, колишній мій добрий, просто ми не притерлися з ним, у цьому є вина обох. Ми обидва надсилаємо гроші для утримання дитини, — відповіла Настя. Тамарі Іванівні одразу не сподобалася Настя. Вона не спілкувалася з ними, як і молодь. І незважаючи на те, що Настя була старша за Олю та Юлю на 7 років, вони порозумілися і потоваришували. Невдовзі на посаду начальника знайшлася кандидатура. — Здрастуйте, я Микола Петрович, новий керівник відділу. Тамара Іванівна втрутилася і почала розповідати подробиці їхньої роботи та дещо про співробітників. Після роботи Микола Петрович залишився попрацювати з Тамарою Іванівною, як із головною з відділу.

— Що розповісте про наш колектив? — Запитав начальник. Тамара Іванівна почала розповідати всі подробиці про всіх, кому скільки років, хто заміжня, хто в розлученні. Про Настю та інших дівчат вона говорила погано. – Вони весь час тусуються, спізнюються, приходять на роботу з головним бо лем. Ладно Юля та Оля, але Настя… Вона старша за них і в неї дитина. У Тамари Іванівни залишилася звичка розповідати і пліткувати про Настю у начальника. А той викликав Настю до себе, і щоразу вона виходила з його кабінету з опущеною головою та червоними щоками. Жінки раділи цьому. Але, якось Настя та начальник запізнилися на роботу, а заявилися з шампанським та квітами. – Ми розписалися. Коли вони пішли, всі пані, особливо Тамара Іванівна були здивовані. Як так? — Молодь, ваша подружка таємничою виявилася, все приховувала від нас усіх. — Ви помиляєтесь. Ми про все знали, навіть запрошені на весілля. Ми навіть знаємо, що ви доносили про нас. Начальник теж тусовщик у нас. Ви, щоразу пліткуючи про Насту, тільки добро робили їй.