Моя сестра виписалася з полоrового будинку з чужою дитиною. Все почалося з того, що вона поїхала в полоrовий будинок сама. Коли у неї відій шли води, чоловік був на роботі. Сестру довезли сусіди, а самі поїхали у своїх справах. Коли у сестри народився хлопчик, її радості не було меж. Вони з чоловіком дуже довго чекали синочка. Ось, в день виписки сестра виходить з конвертом з пологового будинку, а на вулиці її чекають чоловік з донькою, тримає в руках кульки всіх відтінків синього кольору.
Раптом сестра дивиться на свого малюка, і як закричить! — Де мій син? У конверті мирно спала дівчинка: така миленька, з носом-кнопочкою, зі світло-русявим волоссям і невинними оченятами. Криk сестри почули всі в полоrовому будинку, включаючи медсестру, яка працювала там всього кілька тижнів і переплутала двох немовлят, що народилися в один день. Сестрі повернули сина, а дівчинку забрали. Незабаром її збиралися здати в будинок малятка, адже її мати від неї відмовилася через важке фінансове становище в сім’ї.
Сестра з чоловіком, нарешті, обняли свого синочка, але та дівчинка залишалася темою для довгих роздумів. Коли бабусі і дідусі схвалили їх рішення і пообіцяли допомогти з двома немовлятами, сестра з чоловіком вирішили удочерити дівчинку, яка побувала їх донькою на півгодини. Щастю сестри не було меж. Дівчинка з хлопчиком ростуть в любові і турботі батьків і бабусь з дідусем, а мрія їх старшої сестрички збулася з їх появою, адже вона завжди мріяла і про братика, і про сестричку.