Даша та Андрій – двійнята, але їх разом пов’язують не лише родинні зв’язки, а також не найприємніші події з минулого, через які вони пройшли разом ще в дитинстві. А вся річ у тому, що коли їм було по 11, вони потраnили в ава рію на машині, в якій не ста ло їхніх батьків. Після цього дня, родичі по маминій лінії відмовилися від дітей, зви нувачуючи їхнього батька в сме рті своєї родички, тож дітей до себе забрала мама їхнього батька, бабуся, яка ставилася до них з великою любов’ю ще від самого народження.
Жили вони з бабусею зовсім бід но, адже бабуся не мала роботи, інших родичів, чоловіка і нікого, хто міг би хоч якось допомогти їм з грошима, тож жили всі на одну пенсію. Вже у 15 років Андрій зміг знайти роботу в одному кафе, де роздавав листівки, і вже тоді звик до ролі годувальника сім’ї. Пройшло багато років з того моменту, коли вся родина жила у злиднях. Робота Андрія дуже їм у всьому допомагала. Нещодавно брата з сестрою наздогнала ще одна сумна новина: не ста ло їх бабусі, яка всі ці роки доглядала їх,
але поме рла вона в оточенні сім’ї, а саме Даші, яка в останні роки почала доглядати її, і Кирила, який більше половини, якщо не всю свою зарплату витрачав саме на бабусю. Завдяки своїм онукам старенька прожила свої останні роки в повному щасті. Так, хоч доля у хлопців була й непроста, але завдяки цим випробуванням у минулому вони лише сильніше згуртувалися і збудували щасливі сім’ї, де всі один одного зрозуміють і допоможуть, а не вчинять, як колись вчинили з ними їхні родичі.