Моя свекруха з самого початку нашого шлюбу дуже nогано до мене ставилася без видимих причин на це. Вона і дітей моїх не любить, хоч вони їй рідні онуки. Вона могла прямо їм сказати, що я погана жінка, а їхньому батькові варто знайти іншу. На щастя, ми живемо окремо, контактуємо рідко.
Нещодавно через nроблеми зі здоров’ям свекруха потрапила до санаторію на лікування. Відразу після її виписки Віктор мені оголошує, що його мати повинна приїхати до нас, бо потребує турботи. Віктор основну частину дня на роботі, а це означає, що весь день із мамою повин на сидіти я. Зрозумійте мене правильно, я людина не злопам’ятна, але чому я мушу страждати через його матір?
Я на це не підписувалася. -Ну, а що мені робити? Куди їй іти? -Нехай продасть свою трикімнатну квартиру, куnить двокімнатну, а решта грошей нехай йде на доглядальницю. Остаточного рішення ще не ухвалено, але я знаю одне: ця жінка жити з нами не буде. Не збираюся я добровільно жити з мегерою.