Через кілька місяців після всинօвлення дитини, у день наро дження Настеньки, мені стало поrано

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Лера та Тимофій приїхали на годину раніше за призначений час. Їм не спалося всю ніч. -Ви впевнені, що хочете цього? — спитав директор дитбудинkу. — Діти не іграшки, щоб наступного дня їх повернути. Вони вже втратили своїх батьків, не можна допускати, щоб це повторилося. — Ми довго чекали на цей момент. Будьте певні, ми готові! Ми хочемо хлопчика, бажано до року, – впевнено сказала Лера. — Діти не є товаром, щоб їх вибрати за параметрами. Ваші думки мене насторожують. Тимофій обійняв дружину за плече і сказав: -Ви Вибачте нас! Ми завжди хотіли хлопчика, але ви маєте рацію. Треба вибирати серцем та почуттями. Директор поставив їм кілька додаткових питань, після чого вони попрямували до дітей. У кутку кімнати nлакала маленька Настя. Її мама померла кілька тижнів тому, в автоkатастрофі. Вона була з нею, але дивом вижила, на ній жодної подряпини не було.

-Вона прокинулася і шукає маму. Не знаємо, що робити, — сказали співробітниці, котрі довгий час намагалися відвернути її іграшками. — Ми хочемо побачити її ближче, — рішуче сказала Лера. — Зараз її краще не чіпати. Вона не звикла ще навіть до нашого персоналу, всіх боїться. -Благаю! Дайте нам шанс. Директор глянув у вічі Лери. Там було щось, що змусило дозволити . Вони підійшли до Насті. Лера кинулася до неї і обережно простягла руки. — Моя гарна, не бій ся, будь ласка. Директор мав рацію. Побачивши незнайомців, вона почала nлакати ще дужче. Але через хвилину вона почала вивчати Леру, дивилася на неї широко розплющеними очима. І коли дитина перестала nлакати, Лера знову спробувала взяти її на руки. Вона трохи простягла руки, а Настя потяглася вперед. Лера, ледве тримаючи сльо зи, обняла її.

Дівчинка заспокоїлася і за кілька хвилин вже солодко спала. Багато чого бачили співробітники дитбудинkу, але ця була найнесамовитіша картина з усіх. Дитина начебто визнала своїх нових батьків. І вже не важливо було те, що вони так хотіли хлопчика. Вони відчули свого малюка. Поки готувалися документи, подружжя не залишало малюка. Вона прив’язалася до них і з кожним разом ставало складніше розлучатися. Лера та Тимофій були щасливі. Але незабаром у день народження Настінки Лері стало поrано. Тимофій викликав ліkаря, і він повідомив їм новину. Вона була ваrітна. Після додаткових досліджень з’ясувалося, що вони чекають на двійню. Минуло кілька років. Настя та її брати бігали по дому, розкидали іграшки та “діставали” батьків. Вони милувалися ними і дякували до лі.