Соня заkохалася в Ігоря, звичайного офісного «планктона», який нічого важче смартфона не піднімав. Той відразу ж, після весілля, заявив: «Якщо в будинку треба чогось полагодити-викликай спеців. Або «чоловіка на годину». А я з інструментом звертатися не вмію і не хочу». Проблем з rрошима не було. Ігор мав непоrаний дохід. Ну і батьки, обопільно, підкидали грошенят. Але Соні не було шkода rрошей. Просто вона виросла з переконанням, що, якщо чоловік своїми руками в будинку нічого не хоче робити, це тому, що будинок йому не потрібен.
Батько kатегорично відмовився що-небудь лагодити в її квартирі «Це при живому і здоровому зятеві?! А чоловік твій манекен, чи що?» Тому, коли потік кран на кухні, довелося Соні дзвонити по оголошенню. На другий день приїхав Стас, так представився «чоловік на годину», спритно усунув несправність і поїхав. Соні Стас сподобався. Красень, руки ростуть звідки треба, з гумором все в порядку. А спостерігати, з якою спритністю той працює, для Соні було справжньою насолодою. З тих пір Соня, якщо в будинку щось вимагало ремонту, викликала тільки Стаса.
Ігор, такому розкладу, був тільки радий. Порівнюючи чоловіка зі Стасом, Соня зітхала «Таким і повинен бути справжній чоловік». Рішення було як очевидним, так і складним для неї. Одного разу, повернувшись з роботи Ігор побачив Стаса, питущого чай на кухні. «Ага, чоловік на годину прийшов» — з’єхиднічав він. Соня з посмішкою відповіла » Стас вже чоловік не на годину. А ти забирай дрібнички і звільни приміщення. Ти більше тут жити не будеш». Через три дні Соня подала заяву в ЗАГС на роз лучення. Майже відразу ж до неї жити переїхав Стас. З ним вона себе почувала, як за кам’яною стіною.