3 місяці тому я нар0дила дитину, а моя подруга зараз на 8 місяці ваgітності. Коли вона йшла з жіночої конsультації, то зателефонувала мені з пропозицією зустрітися. Я гуляла з малюком в парку, тому вона приєдналася до мене. Ми сіли на лавочку і я побачила, що моя подруга Ніна сyмна. Я подумала, може, не дай Бoг, з дитям щось, тому вирішила запитати, що сталося. Ніна розповіла, що вона завжди мріяла назвати дочку Даніелой, але всі р0дичі про це дізналися і стали наполягати на тому, щоб змінити ім’я, поки не пізно, адже хіба це добре ім’я?
Мама Ніни взагалі сказала, що вже давно вибрала ім’я для внучки — Галина. Мовляв, так звали її прабабусю, тому буде доречно назвати так дочку. — Ну і що ж це таке, скажи мені, Таня? Чому я не можу сама вибрати ім’я для моєї дочки? Ми з чоловіком поговорили і вирішили, що спочатку назвемо дочку, а потім познайомимо її вже з бабусями і дідусями. — Думаєш, не образяться? — запитала я. — А я не ображуся, якщо кожен буде вирішувати, як зватимуть мою дитину?
Я мріяла назвати так дочку, а чоловік мене підтримав, чому я повинна відмовлятися від своїх мрій заради чиїхось бажань? — обурилася Ніна. — Не знаю, як пережити ще цей місяць тиску і вказівок, як мені назвати мою дитину. Невже тобі також всі р0дичі радили, як назвати дитину? На щастя, мої р0дичі абсолютно не мали нічого до цієї справи, на відміну від близьких подруги. І вибором імені завжди повинні займатися виключно батьки, і більше ніхто інший.