Чоловік заявив мені ввечері, що не хоче брати мене і тим більше дітей з собою на море. Він сильно втомлюється на роботі і йому просто необхідний відпочинок, тому куnив квитки тільки на себе. Я в страաному обуренні, влаштувала йому сkандал: — А я що, не людина; думаєш я не втомилася сидіти з ранку до вечора з дітьми, встигати готувати і прибирати вдома? — У тому то і справа, що ти весь день вдома. А я мотаюся туди-сюди на роботі, навіть обіди пропускаю, бо не встигаю. — Знаєш що, сидіти два рази в деkреті один за одним-можна з розуму зійти. Я вже ненавиджу ці стіни, я хочу швидше вийти в люди, на роботу. — Якщо ти думаєш, що робота — це вийти в люди і показати своє вбрання, то ти сильно помиляєшся.
Так ми сва рилися весь вечір. Та якщо йому дати посидіти з дитиною хоча б один день, то він точно всього цього не винесе. А у мене таких двоє, я не висипаюся, ще встигаю чоловікові у всьому догоджати. Ми ще з початку року домовилися, що обов’язково поїдемо всі разом на море. Я так чекала цього моменту, готувалася наївно. Ще вибирала кращий готель, щоб за всіма параметрами нам підходив і для дітей було зручно. — Я маю право хоча б раз на рік побути в тиші. У звичайній тиші і не чути ні дитячого крику і плачу, ні твоїх докорів.
— Тобто я тобі з дітьми набридла? — Ти можеш не перебріхувати мої слова, я сказав зовсім інше. А ти зараз своїми дурними фразами тільки доводиш те, як я втомлююся від криків. — Тоді по твоєму поверненню ти будеш сидіти з дітьми, а я поїду відпочивати. — Так, будь ласка, їдь куди хочеш. Тільки от гроші у тебе від куди на це з’являться? — Ти що ще й грошей дружині не даси? — А ти думаєш, я у відпустці їх витрачати не буду? Після цієї розмови я зрозуміла, що мій чоловік мене абсолютно не розуміє. Більш того, я просто живу з егоїстом, якому немає діла ні до мене, ні до дітей.