Мені дуже пощастило з роботою, на неї дуже складно влаштуватися, можна тільки, якщо у тебе будуть знайомі або якщо тебе порекомендували. В інституті я вчилася дуже добре, завжди була своя думка, мій викладач помітив мене і після того, як я закінчила вищий навчальний заклад, то він порекомендував мене в одну хорошу компанію. Мене взяли в якості практиканта і потім не пошкодували, запропонували хорошу роботу, я відразу ж піднялася по кар’єрних сходах, стала заробляти хороші гроші.
Мама мною пишалася і всім родичам говорила, на якій я хорошій роботі: якщо чесно, я не хотіла, щоб мама так робила. Мені після цього стали писати знайомі, мамині подруги, родичі далекі, яких я навіть не бачила і просили влаштувати їх на роботу. Коли просили про це просто знайомі, то я м’яко їм відмовляла, але зараз я не знаю, що робити, адже про роботу попросив чоловік, який колись допоміг моїй мамі, коли вона втратила роботу, то він взяв до себе в компанію.
Мама кожен день мені дзвонить і просить зробити щось для нашого родича, а я не знаю, як відмовити. Справа в тому, що. Хлопець цей ніде не працював, досвіду у нього немає, я не знаю чи зможе він впоратися, я його бачила один раз, не знаю який він, тому не хочу псувати свою репутацію, але і відмовити я не можу. Мені зараз навіть здається, що мама вже пообіцяла зробити все для нього: я розумію, що тато цього хлопця не залишив мою маму в біді, допоміг, але зараз я не можу відповісти взаємністю, і не знаю, що робити.