Я звичайний хлопець, виходець з села. Можливості отримати тут вищу освіту немає, тому я був змушений поїхати в столицю. Там вступив на інженерний факультет, в період магістратури познайомився з дівчиною, яку звали Маргаритою. У Марго були дуже заможні батьки. Вона вмовила мене поїхати після навчання до неї в рідне місто, де її батько був досить впливовою людиною. Вона пообіцяла, що він допоможе з роботою. Так все і вийшло. Батьки нареченої мене спочатку добре прийняли. Тільки після весілля я дізнався їх справжнє обличчя, а точніше, справжнє обличчя її мами.
Батько її був досить спокійним і приємним чоловіком. Теща була просто монст ром. Вона просто неймовірно нервова і істе рична людина, чоловіка все життя своїми ревно щами му чить. Вона й дочку свою стала повчати. Мовляв, дивись в оба, всі мужики козли. Я ходив на роботу і додому, ніякого приводу для рев нощів не давав. Але Марго пішла по стопах своєї матері. Я вирішив, що треба просто змиритися і намагатися не помічати. Сподівався, що Рита зрозуміє, що всі її істериkи безпідставні. А потім я якось зайшов в будинок і почув голос тещі.
Вона вийшла мені назустріч: -Вчасно ти прийшов, збирай речі і йди. Моя дочка знайшла собі гідного чоловіка. Ти тут вже зовсім зайвий! Я їй не повірив, але дружина підтвердила слова матері. Мені нічого не залишалося робити, як зібрати речі і піти. Я повернувся жити в село. Батька давно не стало, тільки мати тут живе. Мати, дізнавшись про моє розлу чення, засмутилася. Вона вмовляє мене не втрачати надію і пошукати своє щастя в рідному селі. Але я поки що не готовий до стосунків з жінками. Шлюб з мене всі соки вижав.