Олені вже тридцять п’ять, але вона звикла у всьому радитися з матір’ю. Єлизавета Ігорівна завжди уважно вислуховувала доньку та давала гарну пораду. ТІльки цього разу ситуація стосувалася чоловіка Олени. Вони давно одружені, є досить гармонійною парою, живуть у мирі та злагоді та рідко лаються. Але вчора вони вперше за довгий час посварилися в пух і порох. -Мамо, ти не повіриш, але я готова розлу читися вже. Нас родина друзів запросила до гостей, відзначають ювілей. Вони досить забезпечені люди, знаємо ми їх давно, до того ж у нас із ними чудові стосунки. Я впевнена, що на їхньому святі буде багато багатих людей. Тому для того, щоб не впасти в багнюку обличчям,
я запропонувала Юлію подарувати їм велику суму грошей, але він уперся, що цього робити не потрібно. Мовляв, навіщо нам викаблучуватися і на так витрачатися. Відповісти вона нічого не встигла, бо до будинку зненацька увійшов чоловік Олени. -О, зять, дорогий, ти прийшов! Давно не бачилися. До речі, я знала, що ви сьогодні будете, тож спеціально спекла твій улюблений пиріг! Олена здивувалася. Чому мати так радісно зустрічає Юлія, коли він такий негідник? -Мамо, дякую, я не голодний. Олена до тебе скаржитися прийшла? -Ні, ну чого ти. Вона тебе тут розхвалює. Чоловік подивився із сумнівом, а в Олени щелепа відвалилася. -Невже?
-Так, посва рилися через дурницю. Вона потім зрозуміла, що не має рації. Справді, не варто щось робити на показ. Вона розуміє, що ти дуже ощадливий чоловік, який дбає про сім’ю, що ти просто хочеш вкласти ці гроші в щось корисне. Пам’ятається, що Олена давно мріяла про шубу. Це явно краще, ніж дарувати гроші чужим людям. Взагалі суть у тому, що ти практичний чоловік. Ти в цій ситуації маєш рацію, просто їй гордість заважає зізнатися. Брови Олени стрімко повзли гору. Юлій виглядав ніяково, було видно, що йому приємно. Олена міцно замислилась. Чоловік наступного дня купив їй шубу. А жінка вкотре переконалася, що її мати просто неймовірно мудра жінка.