Батько пішов від мами, коли мені було два роки. Після цього він мене рідко відвідував, але фі нансово маму підтримував. Мама наро дила мене в ранньому віці. Коли мені було п’ять, вона вийшла заміж. Вийшло так, що вона забрала чоловіка з сім’ї. З вітчимом у нас стосунkи відразу не склалися. Йому було важко прийняти чужу дитину. Незабаром мама від нього завагітніла і наро дила йому сина. Тоді мої речі зібрали і відправили до бабусі. Мама сказала, що це тільки на вихідні. І я, будучи наївною, маленькою дівчинкою, повірила.
Але вона за мною так і не повернулася. Я сумувала за мамою, але вона навіть не відвідувала мене. З часом я змирилася. Коли мені було десять, бабуся дуже сильно захво ріла. Було видно, що їй недовго залишилося. Я тоді дуже боялася, що потраплю в дитячий будиноk, тому вирішила зв’язатися з батьком. Ми з ним мало спілкувалися, але він взяв мене в свою сім’ю, коли бабусі не стало. Крім мене там був ще мій зведений брат. Мачуха ставилася до мене дуже добре, як до рідної, з часом, і я до неї прив’язалася.
Мені було комфортно в сім’ї батька. Згодом тітка Оля замінила мені матір. Після закінчення школи я з’їхала у гуртожиток. У двадцять два роки познайомилася з хлопцем і безоглядно закохалась, ми стали думати про весілля. Але перед святом я підловила його на зраді. Було дуже бол яче. Я його кинула. Після розставання стало відомо, що я ваrітна. Колишній був радий появі сина і часто його відвідував. Цьому я не перешkоджала. Коли синові було три, я вийшла заміж за Сергія. З часом я стала помічати, що він погано ставиться до моєї дитини. Зрештою, я опинилася перед дилемою: або син, або Сергій. Я опинилася в тій же ситуації, що і мама, але на відміну від неї, я вибрала свою дитину.