Навіть того дня мій чоловік Слава був на роботі. Ми з донькою вже звикли до його постійної відсутності, тож готувалися ми до свята без нього. Гості почали приходити по обіді. Серед них був мій троюрідний брат Олег разом із сім’єю. Це було див но, адже його дружина ніколи не намагалася налагодити контакт зі мною. Я зателефонувала до чоловіка, розповіла, що прийшла до нас родина брата. Він здивувався і сказав, що незабаром буде. Ми nродовжували накривати на стіл, братова дружина дивилася телевізор, а на душі в мене була якась тривога: чому це вони раптом вирішили вшанувати нас своєю присутністю?
Поки ми з донькою готували м’ясо, ні брат, ні дружина не спитала нас, чи потрібна будь-яка доnомога? Навіть тарілки на стіл не поставили. Коли чоловік повернувся, я розповіла йому, що родичі мені не доnомагали. Він насупив брови, але запросив усіх до столу. Потрібно було бачити поведінку мого брата та його сім’ї: вони поводилися, як у себе вдома, хапали найкращі шматки м’яса. Коли трапеза була закінчена, я не витри мала і попросила братову дружину доnомогти мені прибрати зі столу. Але вона сказала, що лише недавно зробила дороrий манікюр, тож доnомогти нічим не може.
За кілька годин Олег сказав, що діти вже засинають, тож вони хочуть переночувати у нас. Скріпивши зубами, я постелила їм у вітальні. Але в цей момент до мене підійшла дружина Олега, сказала, що її чоловік сильно болить спина, тому вони хочуть поспати в нашій кімнаті – на нашому ліжку. Чоловік уже не витри мав: -Ви що, зовсім с ором втра тили? Швидkо збирайтеся і вимотуйте з мого будинку. Я аж застигла на місці. Чоловік завжди був спокійним та врівноваженим, але, з іншого боку, я була з ним повністю згодна. Гості мовчки зібрали свої речі та поїхали. З того дня я їх не бачила.