Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. — Вам погано? — До неї підійшов чоловік років сорока. — Сумно. Чоловік не зустрів. — Не варто засмучуватися. Мало що йому могло перешkодити. — Сказав, що nогано почувається. — Ось бачите, нездужає. А давайте я вас підвезу. Мене звуть Антон . — А я Інна… — Сергію, чия це пудра і помада у нас у спальні? — А я звідки знаю. Я косметикою не користуюсь, – відмахнувся чоловік і вийшов на балкон. У цей час на його телефон надійшло повідомлення: «Любий, я в тебе залишили пудру та помаду. Твоя Тома!».
Ось тепер зрозуміло, чому чоловік її не зустрів — прибирав сліди зра ди, та не прибрав. Того ж дня Інна виставила чоловіка з дому та подала на роз лучення. — Ти замість того, щоб виставити дружину, приїхав до мене? — Але це її довесільна квартира, як я її виставлю? – сказав Сергій. — Але ж ти там прописаний. Значить, можеш відсудити половину квартири, у нас з тобою буде своє житло, — наполягала Тома. Інна їхала з роботи у засмучених почуттях. Зателефонував Сергій та повідомив, що претендує на половину її квартири. І, або вона виплатить йому половину вартості житла, або він зі своєю пасією переїде туди жити.
Голова йшла кругом від такого нахабства чоловіка, і жінка зупинила машину, щоб прийти до тями. — Привіт, — до її машини підійшов Антон. — Бачу у вас знову неприємності. Чим можу доnомогти? Інна розповіла йому про дзвінок чоловіка. — У мене добрий юрист. Він поведе справу так, що ваш чоловік залишиться ні з чим. За місяць суд відмовив Сергію у позові. — Дякую, Антоне. Ти для мене просто ангел-охоронець. — А знаєш, що, Інно. Виходь ти за мене заміж. Адже я в тебе з першого погляду закохався. І твій ангел-охоронець завжди буде при тобі. — Якщо завжди, то я згодна.