Двоє дітей, прекрасна квартира, кохання в довжину 10 років. Я вважала, що маю відмінне життя. Чоловік мене любив, дітки були здорові, а що ще треба, думала я. Виявляється, чоловік мого ентузіазму не підтримував. Йому не подобалося, як я виглядала. Після народження дітей я трохи змінилася. Набрала вагу, вкоротила волосся, доглядати за собою перестала геть-чисто. Чоловік знайшов собі іншу. – Я зустрів Світлану під час відрядження. Вона моє перше кохання. Побачивши її, я згадав про свої почуття.Зрозумів, що тебе я ніколи не любив, – із цією фразою чоловік поїхав до коханки.
Свекpуха зателефонувала одразу, вона підтримала мене. – Говорила я із Сергієм. Ти вже його вибач, він бовдур ще той. Не розуміє, що сім’ю рушить через швидкоплинне захоплення. Ти головне не впадай у відчай, він до тебе повернеться. Цю гадину Світку я зведу, ось побачиш. Турбота свeкрухи мене зворушила. Вона завжди мене підтримувала. Якось чоловік на мене підвищив голос у її присутності. Тоді вона взяла віник і добре їм його обігріла. – Ще раз крикнеш на мою невістку, я тебе би тиму.По струнці в мене ходитимеш, – сказала йому свекруха. Мама моя теж говорила, що він повернеться до мене. Мені не хотілося раніше сподіватися на краще. Якось я прийшла з роботи рано.
Побачила у коридорі взуття чоловіка. Він сидів на кухні і за обидві щоки уплітав мої домашні котлети. – Ти зовсім знаxабнів? Ти що тут робиш? – Кричала я на весь будинок. – Прости мене.Я просто не міг більше харчуватись їжею, яку готує Світлана. Вона схиблена на здоровому харчуванні, а я чоловік, мені м’ясо потрібне. У ресторанах дорого, а в їдальні не смачно. Можна я приходитиму до вас на вечерю, як – ніяк ми одна сім’я. – говорив колишній чоловік. Я розлютилася не на жарт. Повертатися він не мав наміру, а от приходити їсти мої котлети – тут, як тут. Я його виrнала. Замок на дверях змінила, щоб він більше до нас не навідувався без запрошення.