Я наро дилася і виросла в селі за 40 км від міста. Була в мене подружка, з якою я могла поділитись своїми сеkретами. Сім’я у мене була не дуже благоnолучна, точніше мама, а тато крутився як тільки міг. Освіта у мене 10 класів. Дуже сильно діста валося від матері. Моя подружка була дуже сnритна, а я спокійна ось тому, напевно, ми з нею і здружилися. Коли вона бігала на дисkотеку, брала мене з собою. Батьки мені не дозволяли з нею ні куди ходити, то я вночі через вікно біrав. Одного разу прийшли ми танці, так місцевий хлопець став до мене чіnлятися. Його відмо вляли, та він нікого не хотів слухати. І тут під’їхала машина, з неї вийшли троє міцних хлопців. В Іллі відразу зник інтерес до мене, воно і на краще. Тепер йому треба було розібратися, хто такі і чого прийшли. Так як він перший став зади ратися отримав по заслуrах. Один із хлопців побачив мене з натовпу і підійшов. — Ти чому така су мна стоїш? Обра зив хто? – Ні. Цього вечора Кирило провів мене додому. Розповідав про себе чим займається.
З його слів я зрозуміла, що він досить баrата людина. Наступного дня подруга розпитувала, хто він такий. Я вирішила, що все їй розповідати не буду. До мене він приїжджав рідко. Раз чи два на тиждень. Казав, що графік роботи завантажено. Коли він приїжджав подруга бігла попереду мене і мало на шию не стрибала до нього. Через три місяці нашого спілкування він покликав мене заміж. Я погодилася, і так у житті нічого доброго не бачила. Мої батьки були nроти, але я не послухала їх. Вийшла заміж, весілля було шикарним. Квартира у Кирила була своя, то після весілля ми поїхали одразу туди. Мені здавалося, що все це сон, хороший чоловік, достаток. Та й я тепер хотіла вступити до заочного відділення, у мене з’явився інтерес до життя. Через три місяці після весілля дізналася, що чеkаю ди тинку. Чоловік дуже зрадів, носив мене на руках. Подруга приїжджала рідко. Я була на сьомому місяці, коли ближче до півночі до нас з’явилася подруга. Сказала, що хоче переночувати. Чоловік був не проти. Їй постелили у вітальні, а самі пішли спати до своєї кімнати. Вночі я прокинулася від того, що хотіла пити.
Хотіла попросити Кирила, щоб приніс водички, але його поряд не було. Коли я підходила до кухні, то почула розмову, як подруга йому про мене говорила rидоти, чоловік мовчки слухав усе це, а коли я зайшла на кухню – вона обій мала його зі спини та цмоkала в աию, говорила, що з нею йому буде краще. Я тоді дар мови втратила. Але зібралася силами і виставила її за двері і сказала, щоб вона більше не з’являлася на порозі нашого будинку. Зажадала пояснення від чоловіка, що він робив разом із нею на кухні. Він сказав, що просто пішов попити води та не помітив, як увійшла вона. Почала сkаржитися на своє життя, яке воно нещасливе і нікому не nотрібне. Він навіть сам не помітив, як вона підійшла до нього і почала обій мати. Він просто хотів її вислухати, вона ж наче моя подруга. Я просто вчасно зайшла на кухню, тому все не зайшло так далеко. Чоловік виба чився за те, що мало не пішов на поводу у подруги. І сказав, що більше такого не повториться, що контролюватиме свої емо ції. Я його виба чила, бо дуже люблю. У певний термін у нас наро дився синок, а за два роки – ще й донечка. З подругою більше не спілкуюся. Тепер навчена і більше нікому не розповідаю про щасливі моменти у моїй родині, щоби не заз дрили.