Мої майбутні свати живуть поруч із нами. Перед урочистістю я планувала обов’язково зайти до них, щоб з’ясувати деякі моменти про майбутнє весілля. Наші діти були одногрупниками. Потім Коля перевівся на заочне навчання. А Лідія (ми нещодавно дізналися) збиралася в декретну відпустку. Поки положення було не дуже видно, ми вирішили влаштувати весілля парі. У нас, у обох родин – середній достаток, але на скромне весілля фінансів вистачило. Ось я і зважилася піти до них, поговорити про майбутнє весілля. У них у дворі є густо посаджені дерева, тож з двору вулиці не видно. Коли я підійшла до воріт, почула їхню розмову: — А що, якщо народиться дитина, несхожа на жодного з батьків, і Коля щось запідозрить? Так не вийде, Кати. — казав батько майбутньої невістки своїй дружині. — Ми повинні тримати язик за зубами. Будь що буде, але ми не можемо про це говорити нікому. Почувши це, я одразу рвонула до себе і забула, що хотіла з ними обговорити з ними. Але виявилося, свати мене помітили і ввечері прийшли до мене.
Вони запропонували мені кругленькі грошики за мовчання. — Ти ж бачиш, як наші діти закохані по вуха одне в одного. Не можна їхні стосунки руйнувати. Вони виростуть цього малюка, а там і другого онука подарують. Після розмови сватя поклала на шафку 15 тис. доларів. Я забрала гроші. На перший погляд це підло з мого боку, але на це були свої причини. На ці гроші ми влаштували дітям шикарне весілля, відремонтували мій батьківський будинок, тож діти могли жити там. Решта пішла на дорогі ліки для мого молодшого сина, який хворіє і потребує їх. Домашнім сказала, що гроші мені надіслала тітка з Німеччини. Може мій вчинок і був аморальним, але я вважаю, що дитина залишається дитиною, вона ні в чому не винна і має право жити у повноцінній сім’ї. А ще, я всім серцем вірю, що мій син та його родина будуть разом довго та щасливо. Я щодня прошу про це богу. Ці гроші допомогли нам вийти із багатьох складних ситуацій. Я зберігатиму вічно, а старшого онука я люблю, як рідного.