Сталася з моєю подругою така кумедна історія. Вона має дачну ділянку. Вона рідко там буває, але зауважила, що з її городу kрадуть овочі, залазять у хату. Навіть один раз вkрали лопатки та інші садові інструменти. Вона поставила камеру з добрим кутом огляду. Камера коштує недорого, і на встановлення пішло трохи більше години. З її допомогою можна в режимі реального часу стежити за ситуацією прямо з телефону. -Хочеш покажу, що зняла моя камера? — Запитала подруга з усмішкою. – Давай! Кілька днів вона стежила за відео, а там просто пташки літають та кішки бігають.
Але потім розпочалася комедія. У ті дні, коли подруги не було на дачі, її сусідка навідувалась до неї на ділянку. І вдень, і ввечері вона знімала квіти, рослини, підходила ближче з камерою, потім на їхньому фоні з ентузіазмом та яскраво вираженою жестикуляцією щось розповідала на камеру, знімала якісь відео, мабуть, сториз. Поводилася як господиня всієї цієї території. Але, треба зазначити, що вона нічого не зривала, не kрала також, тільки знімала і йшла. — Мені на думку не спало, що краще буде поставити камеру зі звуком.
А то давно б дізналися, що за театральну постановку вона влаштувала на моїй дачі, — говорила подруга. Виявилося, що сусідка, як і я, блогерка. Вона веде блог на городню та сільськогосподарську тематику. А в неї цього року зовсім урожаю не було, і їй довелося увірватися до подруги за контентом, щоб не втрачати передплатників. Звичайно, ситуація смішна, і десь я її розумію, але є межа. Потрібно було спитати дозвіл у господині спочатку чи хоч попередити. Ех, блогери.