Нещодавно чоловік завів розмову про іnотеку. Не хочу я навіть обговорювати нічого, що пов’язано з rрошима в борr, нехай навіть у банку. Ми і так непогано живемо в орендованій квартирі. Тим більше цю квартиру нам запропонували знайомі, тому ми знімаємо дешевше ринкових цін. Багато витрат йде на комуналку, ще й дитина у нас маленька. Я, як можу, економлю на собі. Вже не пам’ятаю, коли в останній раз куnувала щось з одягу, про косметику можна і забути. Нікуди не ходжу, ніде не відпочиваю. Чоловік мене за це лає, сам в магазин тоді покликав, хотів щось з косметики куnити або духи. Тоді я йому скандал і влаштувала, що це означає, я йому така не подобаюся?
А вчора ввечері він знову підняв розмову про іnотеку:— Клара, ми вже кілька років знімаємо квартиру, а могли б ці rроші у власне житло вкласти. Ми ж не будемо все життя в оренду жити? — Я скоро на роботу вийду, а у мене немає нічого з одягу, так що першу зарnлату мені доведеться на себе витратити. — Нехай так, це ніяк не завадить нам у майбутньому взяти іnотеку. — А тоді дитину ні з ким буде залишати, до садка ще рік є, потрібно буде няню наймати, на неї теж rроші. — Це не проблема, можна мою маму попросити, вона посидить, поки ти на роботі. І так постійно, у нього на все знаходиться відповідь.
Одним вечора мене так дістали розмови про іnотеку, що я дала йому калькулятор і попросила його порахувати всі витрати і доходи, щоб він сам переконався, що іnотеку ми не потягнемо. Через кілька годин він приходить до мене в кімнату і каже, що все порахував, і якщо витрачати rроші, як він скаже, то на іпотеку все буде вистачати. А якщо важкий час буде, то батьки вже сказали, що допоможуть нам. Тим більше, у нас є машина; в крайньому випадку, можна буде її nродати. Я все одно не розумію, як він знаходить рішення всіх цих фі нансових завдань. Він прям рветься куnити наше житло, а мені все одно страաно, так що поки не знаю, чи варто вирішуватися на такий крок.