Я зі своїм чоловіком Васею у шлюбі вже 8 років. Познайомилися ми в той момент, коли він був одружений, але вже був у процесі роз лучення. Про дружину Васю я нічого особливо не знаю, але дружина залишила йому доньку. Дівчинці було лише 5 місяців, коли ми з Васею почали жити разом. Я ще дивувалася, як рідна мати могла просто так взяти і покинути новонарод жену дитину. Дівчинку я виховувала як свою доньку.Вона знає, що в неї є біологічна мама, але мене »мамою» все ж таки називає.Раніше я часто порушувала тему з Васею про спільних дітей.
Але чоловік завжди знаходив різні відмовки. То потрібен час, щоб донька трохи підросла. То він чекає, що йому підвищать зарnлату, хоч він і зараз досить заробляє. Так роки йдуть, а в нас немає дітей. Моя мама часто жартувала, мовляв, він зі мною став жити лише для того, щоб я його доньку виховала. Тому що одному чоловікові було б важко з дівчинкою, а я на той момент була поруч. Мені тепер страաно повірити, що жарт мами може бути правдою.Нещодавно я помітила, що коли Вася йде на роботу, то залишає свою обручку на шафці.
А коли повертається додому, то надягає його – як ні в чому не бувало. І він навіть не приховує цього факту. Я вирішила прямо поговорити з ним про це. І тут Вася почав відповідати мені якимись відмовками. То йому незручно з кільцем друкувати на клавіатурі, то боїться його випадково втратити. Якось раніше таких проблем не виникало, а тепер різко все й одразу. Мені страաно, бо я підозрюю, що у Васі хтось є. Мені здається, треба почати якось за ним стежити – хоч би по дорозі на роботу. Якщо він узагалі на роботу ходить.