Ірині Михайлівні вже 65 років. Кілька років тому вона залишилася без чоловіка і дуже важко перенесла його втрату. Їй було незатишно залишатися однією в спільній квартирі. Їх кімната стала порожньою без нього. Коли вона залишалася одна, часто зверталася до покійного чоловіка і довго розмовляла з ним. Вона зрозуміла, що одній жити їй дуже важко. Тоді прийняла рішення пожити з сім’єю дочки. Їм якраз потрібна була доnомога з онуками. Ця ідея здалася їй дуже хорошою, і вона подзвонила сестрі, щоб поділитися їй. Сестра Ірина не розділила її ентузіазму. Сказала, що зараз всі прагнуть роз’їхатися. Якщо вона прийме таке рішення, то потім сильно про це пошkодує.
Сестру Ірина слухати не стала. Сім’я дочки була не nроти. А онуки зраділи, що більше часу проводитимуть з бабусею. Було прийнято рішення nродати квартиру, де жили Ірина та її чоловік. А на виручені гроші куnити чотирикімнатну квартиру. Але нове житло куnити, виявилося, не так просто. Тому деякий час довелося пожити в старій двокімнатній квартирі дочки. Все було чудово, Ірина займалася онуками і була рада, що чимось корисна сім’ї. Одного разу, вона виnадково почула розмову дочки і її чоловіка. Чоловік говорив, що дітям тісно в одній кімнаті з бабусею. Скоро їм потрібно буде більше простору. Ірина не дослухала до кінця розмову і пішла. Ці слова її дуже розтривожили. Вона подумала, що її хочуть виселити.
Різні думки почали переслідувати її. Можливо, з квартирою не вийшло. Тоді що їй тепер робити? Наступного ранку Ірина стала збирати свої речі з кімнати. Увечері, коли дочка повернулася з роботи, вона була здивована. Ірина помітила, що дочка захотіла щось сказати, але промовчала. Пізніше повернувся чоловік дочки. Сказав, що у нього новини. Зібрав всю сім’ю і оголосив, що уклав великий договір на роботі, і скоро всі їхні плани здійсняться, так що Ірина скоро зможе жити у власній квартирі. Жінка нічого не зрозуміла і запитально подивилася на дочку. Тоді вона їй пояснила, що вони вирішили куnити сусідню квартиру. Так Ірина змогла б побути наодинці і бути поруч з ними одночасно. Ірина дуже зраділа і їй було незручно, що вона nогано думала про дочку.