Різниця у віці між мною та моїм братом становить п’ятнадцять років. Моїй мамі було вісімнадцять, коли я народилася. Тільки добрим словом вони мені допомогли. Я стала на ноги самостійно. Мій брат, навпаки, отримав квартиру та оплачували йому навчання. Однак вони не змогли цього зробити для мене, оскільки вони не мали достатніх коштів.Моїм батькам треба було спершу стати на ноги. Проте вони вважали, що їм потрібна дитина. Бабуся і дідусь виховували мене та допомагали моїм батькам. Вони були надто зайняті своїми повсякденними справами, щоб помітити мене.
Батьки змінили роботу, і гроші більше не були проблемою. Але мені доводилося місяцями відкладати гроші, щоби купити одяг. Мене виховували розра ховувати лише на себе. Потім моя мати заваrітніла. (Ar/K)Я поїхала до іншого міста і навчалася у коледжі. Я змушена була працювати неповний робочий день. Я могла б навчатися в місті, де жили мої батьки, але не стала, тому що побачила, наскільки щирим було їхнє життя, і це пора нило мене. Мої батьки не допомогли мені з весіллям, купити будинок чи завести дитину.
Моїй дитині п’ять років, а мені тридцять п’ять років. Ми з чоловіком чудово ладнаємо. Моєму молодшому братові сімнадцять років. Батьки придбали для нього житло.Я запитала, чому між мною та братом така різниця. Вони сказали, що раніше не могли забезпечити дитину. Тепер така нагода є, але вона призначена виключно для мого брата, бо я вже не дитина.Ні, я не дитина. Але я не відмовилася б від фінансової допомоги. Вони забудуть, що у них є друга дитина, якщо я поступово перестану нагадувати їм про себе. Швидше за все, так я й зроблю.