Коли син поступив в університет, я поїхала на заробітки в Америку. Син — це моє єдине щастя в житті, найдорожчий чоловік. Чоловік мене поkинув, коли Кирилу було всього три роки. З тих пір я одна його виховувала. Я мріяла, щоб він виріс гідною і хорошою людиною. Так само хотіла, щоб у нього все було, саме тому я погодилася поїхати на заробітки, була мета купити синові машину і квартиру. Так минуло три роки, на останньому курсі університету Кирил зателефонував мені і приголомшив новиною, що зібрався одружуватися. Я була цим спочатку незадоволена, адже вважала, що він занадто молодий для шлюбу. А потім він ще розповів про свою наречену.
Раїса старша на п’ять років, до того ж у неї маленький син від першого шлюбу. -Кириле, ти з глузду з’їхав?! Нащо тобі жінка з дитиною? До того ж вона старша за тебе! Ні, я таку невістку ніколи не прийму. Ти занадто молодий для шлюбу, синку, не варто з цим поспішати. Ти ще не готовий утримувати сім’ю. -Мама, я забув тобі сказати, але я знайшов дистанційну роботу. Вона не буде заважати навчанню. До того ж я на останньому курсі. А до Раїси ти несправедлива, вона чудова жінка. Що поганого в тому, що у неї син? Ти ж була в тій же ситуації, від неї чоловік пішов.
Я б хотів, щоб ти знайшла щастя і не одна мене виховувала. Промова сина на мене не вплинула. Я була категорично проти. В той же день купила квиток і полетіла, щоб його врятувати. Першим ділом поїхала познайомитися з невісткою, щоб відговорити її nсувати долю моєму хлопчикові. Але варто було мені переступити поріг її квартири, я й забула про свої наміри. На мене налетів білявий хлопчик і обійняв. -Ви мама дядька Кирила, так? Ви моя бабуся? Дитина розтопила мені серце. А Раїса дійсно виявилася дуже розумною, вихованою і приємною жінкою. Я зрозуміла, що помилялася.