Чоловік довгий час відмовлявся робити ремонт і я не розуміла чому, але незабаром дізнавшись про причину, я просто розrубилася

Ми зіграли весілля рік тому, зараз нам 24 роки. З чоловіком винаймаємо квартиру і потроху накопичуємо на іnотеку. Обидва розуміємо, що родичі та батьки не зможуть забезпечити нас житлом, тому потрібно самим якось придбати квартиру. Але мама повідомила, що їй у спадок дісталася квартира від тітки. У моєї мами і так хороша двокімнатна квартира в центрі міста, тому вона вирішила ту квартиру віддати нам. Сестер і братів я не маю, тому квартира тепер повністю в моєму користуванні. Ми з чоловіком були раді: тепер не доведеться брати іnотеку та виnлачувати кілька років, постійно почуватися боржниками. Тільки ось мама попередила, що поки що рано радіти.

У тій квартирі кілька десятиліть не робили ремонту. Потрібно буде все капітально міняти. Мене це, навпаки, порадувало, бо я хотіла зробити ремонт за власним дизайном. У нас із чоловіком були накопичення на квартиру, тож вирішили взяти їх для ремонту. Я вже почала шукати дизайни кімнат, як можна облаштувати кухню, яку плитку постелити у ванну. Але тут чоловік запропонував мені на зібрані rроші поїхати на море. Ми цілий рік накопичували, не відпочивали, тепер хочеться й собі пожити. Я повідомила ідею мамі, а вона сказала, що це ду рниці. Краще, поки є гроші, зробити ремонт та спокійно жити, ніж потім ще рік збирати та ночувати у напівзруйнованій квартирі.

Самим же приємно у гарному місці жити. Тому ми вирішили, що спочатку буде ремонт. Тільки ось у нас все ніяк не виходило доїхати до магазину будматеріалів. То у чоловіка голова бо лить, то справи тер мінові з’явились, то йому до свекрухи треба поїхати. Зрештою я викликала його на розмову. Час іде, а ми навіть ще не почали шпалери відклеювати. І він мені зізнався, що не хоче вкладатись у ремонт квартири, яка належить свекрусі. Нехай спершу перепише квартиру на нас, а потім уже почнемо. Я повідомила це мамі. А вона відмовилася переписувати. Сказала, що якщо чоловік від мене піде, то я половину квартири втрачу, а вона хоче, щоб ця квартира назавжди була тільки моєю, тож їй для спокою краще залишити все, як є. Тепер я не знаю, що робити в такій ситуації.