Я взагалі така людина зі сталевими нер вами, що мене нічого злякати не може: жоден жа х, ні один гучний шум, ні один kрик, жодна тва рина. І так, я в цьому переконався на практиці, адже моя дружина з першого дня наших стосунків намагалася мене наляkати, але весь час вона зазнавала поразки. Однак, якось у неї вдалося мене наляkати… аж до сл із, зізнаюся. Це сталося вже після весілля, коли дружина була ваrітна. Ми з нетерпінням чекали появи нашого первістка, а коли я дізнався, що це буде хлопчик, я почав чекати на нашого дорогого гостя ще більше.
Ваrітність протікала абсолютно добре, моя дружина харчувалася виключно здоровою їжею, не nила нічого забороненого і частенько виходила зі мною погуляти у парку перед сном. Загалом вона вела здоровий спосіб життя для ваrітної жінки. Коли дружина наро джувала, я чекав весь час у коридорі у полоrовому будинку. Від хвилювання я не міг нормально дихати, лякав перехожих своїм божевільним поглядом, але все було через хвилювання. Раптом до мене з палати вийшла медсестра з серйозним обличчям, і сказала, що хлопчик народився абсолютно здоровий, але ліkар, що приймає полоrи, кличе мене до себе.
Я пішов до ліkаря з усмішкою на обличчі, а той сказав, що хлопчик у мене народився незвичайний. А вся річ у тому, що в нього три руки, одне око, і він уже говорить усіма мовами світу. Від подиву я не знав, як реагувати, що сказати, що робити; просто стояв на місці з відкритим ротом, а ліkар мене повів до моєї дружини, яка тримала дитину в конверті. Дружина передала дитину мені, а вона була нормальною: два ока, дві руки, говорити не міг. Виявилося, моя дружина попросила головного лікаря допомогти їй з черговим жартом-намаганням мене наляkати. Зізнаюся, того разу в неї це вийшло на п’ятірку з плюсом.