Я вже довгий час живу закордоном. У мене є чоловік та двоє дітей. З батьками чоловіка у мене завжди були чудові стосунки. У мого чоловіка є також сестра, його батьки завжди однаково ставилися до обох дітей. Сама я родом із невеликого села, все своє дитинство я допомагала батькам у господарстві. Нещодавно вперше за 7 років я повернулася на батьківщину і насамперед поїхала відвідати сестру. Люда залишилася жити у батьківському будинку. У нас із нею завжди були добрі стосунки.
Вона була в розл ученні і одна виховувала сина. Я завжди думала, що вона добре живе, але дуже здивувалася, коли побачила умови її проживання. Будинок був дуже старий, жила Люда на скромну зарплатню вчительки. Я вирішила, що обов’язково маю допомогти сестрі. У нас рано не стало батьків, сестра моя єдина рідна людина. Я забрала Люду та племінника з собою до Німеччини. Зараз ми трохи живемо в тісноті, але не в об разі. Впевнена, що незабаром Люда знайде роботу та з’їде. Рідним треба допомагати!