Оля вийшла заміж за Антона рік тому. Нині на шостому місяці ваrітності. Чоловікові тридцять років. Ченцем, звичайно, не жив. Були у його житті жінки. З однією з них, Томою, вони навіть одружуватися збиралися сім років тому. Але щось не зрослося, і вони розлучилися. Ось із нею він і встановив стосунки через фейсбук. Причому жодних таємниць від дружини не робив з цього. Все їй показував, розказував. Додав до друзів, сказав про це дружині. До того ж докладно розповів хто така Тома. З листування таємниці теж не робив. Показував дружині, що вони пишуть один одному.
Та й показувати там нічого – “Привіт! Як справи?”, вітання у свята. Тома, як розповіла у листуванні, вийшла заміж, з чоловіком переїхала в інше місто, народила сина, зараз у розлученні, живе все там же працює і виховує сина. А нещодавно, у повідомленні, написала Антону, що збирається приїхати до столиці, відвідати матір. Запропонувала зустрітися, посидіти у кафе, поговорити, згадати минуле. Антон, на превелике невдоволення Олі, з радістю прийняв пропозицію. – Антон, ну це ж ненормально, призначати побачення з колишньою пасією, при тому, що в тебе є дружина. Ваrітна, між іншим! – висловила своє незадоволення дружина.
Нічого ненормального в цьому немає, – відповів Антон. – по-перше, ми підемо разом з тобою, по-друге, якби Тома була просто моєю однокласницею, а не колишнім коханням, ти б не ревнувала так. – Все одно б ревнувала. Посидите, вип’єте по келиху червоненького, і хто знає, куди вас крива виведе, – продовжує заперечувати Ольга. – Ну, ти ж зі мною будеш! Яка крива? – заперечує Антон. – Та ти на мене глянь! Ваrітність мене знівечила! Пузо, набряки, тиск! Сидіти довго не можу. Ходити тим паче. І потім, ви там минуле згадуватимете, а я очима плескати? Не хочу нікуди йти! І ти не йди, будь ласка… Антон надувся, але прохання дружини таки задовольнив.