Кілька років тому, мою дочку, яка живе в місті по навчанню, відрахували з університету, Через, як вони сказали, прогули. Я була на неї зла, адже весь цей час вона мені говорила, що вона вчиться добре і не пропускає жодної лекції. Ну, після відрахування їй довелося знайти роботу, адже більше пенсію вона отримувати не могла. Знайшла дочка роботу офіціантки в підсумку. Робота була непогана, платили чимало, ось тільки вона стала більш втомленою, часто скаржилася на біль у всьому тілі. А незабаром, вона стала просити у нас гроші.
Ну, трохи грошей їй дати зайвим не було б, та й вона просила зовсім небагато. Ось тільки незабаром розмір її прохань збільшилася, а самі прохання почастішали. Ми самі не знали, навіщо доньці стільки грошей. Особливо розпещеною вона ніколи не була, ми знали, що багато на себе вона витрачати не любила, а витрачалася в цілому тільки з розумом. Значить, було щось, що вимагало більше грошей від неї. На пару днів я переїхала до неї, спала на підлозі, але хотіла з’ясувати причину такої дивної поведінки дочки. Незабаром я дізналася, в чому справа.
Через цю причину, вона також не могла ходити в університет, і у неї виникали постійні болі у всьому тілі. А все через хворобу серця, яка виникла через нелюдські навантаження дочки. Вона весь день могла провести за навчанням, а вночі ще піти в зал. Вона просто боялася нам сказати про це, думала, що все само пройде, і не звертала уваги. У той же день, як все з’ясувалося, ми з чоловіком зібрали потрібні для операції гроші і через кілька днів операція відбулася, дуже навіть успішно. Але ж якби я не дізналася про хворобу, це могло б привести до летального результату…