Днями мені виповнилося 30 років. Чоловік зателефонував, коли я вже збиралася закінчити робочий день. — Я чекаю на тебе на вході. Поїдемо тобі подарунок купувати. — А діти? — Запитала я. — Мати з сестрою приїхали, — відповів він. Чоловік повіз мене до ювелірного. Там він запропонував мені вибрати подарунок із діамантами. Так як на нашій шиї висить іпотека, я обрала найдешевшу каблучку. Хоча, звісно, дуже хотілося інше. Але я встояла перед спокусою. Додому ми приїхали задоволені – я з подарунком, чоловік моєю стриманістю. Коли ми ввійшли додому, свекруха вчепилася мені в руку. — Якщо ти мені подаруєш подібний мотлох, я на тебе розсерджуся! – заявила вона синові.
— А мені подобається, — сказала позоловка. — Дуже симпатичне колечко. — Поки ми на вас чекали, я собі подарунок доглянула у них на сайті. Ходімо покажу, — сказала свекруха, і потягла сина до ноутбука. — Хочу це. Вона обрала собі розкішне кільце з сапфіром та діамантами. Ціна — дорожча за нашу машину. — Я вимагаю, щоб син пообіцяв купити мені цю каблучку на моє шістдесятиріччя, — заявила вона з пафосом. — Пані свекруха, ми не зможемо виділити зараз на ваші забаганки таку суму. Можливо, колись у майбутньому, коли розплатимося з іпотекою. — А тебе хто питає?! — Заве рещала вона, — Ти хто тут така взагалі?! У моєму домі та кричати на мене?! — У вас нічого не трісне від ваших хотілок?
Золовка вже виштовхувала маму до виходу. — Загостювалися ми у вас. Вітаю із ювілеєм! Колечко – супер! Мам, давай, одягайся скоріше, — підганяла золовка мати. — Сину, ми ще обговоримо з тобою подарунок! — прокричала насамкінець свекруха від дверей. — Якщо ти їй подаруєш це кільце, я з тобою розлу чуся! — Зірвала я злі сть на чоловіка. Він розреготався. Заспокоївшись, сказав із усмішкою: — Вас, жінок, спеціально цьому навчають? Будь впевнена, не куплю. І показав СМС від матері: «Не подаруєш мені кільце — ти мені не син».