Ну що, прокинулася, мила? І тебе трійня » — сказала нянечка в пологовому будинку зовсім ще юній дівчині, яка відходила від наркозу.» Як трійня? На УЗД було ж двоє » — не розуміючи, пробурмотіла дівчина.» А ось так буває, один за іншого сховався і не помітили » — розвела руками нянечка і вийшла …» Троє … а я з двома-то не знала, що мені робити », крутилися думки в голові у молоденької дівчинки. Обручки не було, відвідувати ніхто не приходив, сусідки по палаті давно здогадалися, що у неї нікого немає. Тільки мати-одиначка Віра розуміла, що її з одним-то дитиною не пустять в гуртожиток, а тут троє.
Ну що тут думати, вона давно для себе все вирішила. Віра написала відмову від дітей і покинула пологовий будинок, як тільки стала добре себе почувати. Покинуті мамою дівчинки виявилися щасливчиками: одну удочерила бездітна пара лікарів, що працюють там же, двох інших відвезли в будинок малюка і кожну удочерили в перший же місяць.Дівчата всі були здоровими і привабливими. Але через деякий час Віра подивилася на ситуацію зовсім іншими очима. Тільки потім вона зрозуміла, що відразу стала багатодітною матір’ю, і що їй у принципі можуть дати якісь пільги від заводу, де вона працювала, або навіть окрему кімнату, або навіть матеріальну допомогу. Прожила б як-небудь, подумалось на мить.
Вона картала себе за такий поспішний вчинок, вирішивши будь-що-будь повернути їх. Але коли вона прибігла з лікарні в районну адміністрацію з опіки, з’ясувалося, що дівчаток вже удочерили, і їй навідріз відмовилися давати будь-які відомості та порушувати таємницю удочеріння.Директор місцевого органу опіки натякнула, що можна було б піти на посадовий злочин, але сума, яку зажадала чиновниця, Вірочці здалася просто недосяжною. І вона пішла ні з чим, але присягнулася знайти своїх дітей в майбутньому.