Я опинилась у скрутній ситуації і була змушена звернутися до батька мого kоханого. Отже, я вирушила до нього додому зі своєю валізою та ваrітним животом. Тарас Михайлович, чоловік похилого віку, запросив мене в будинок і запропонував чай з печивом. Він тільки-но повернувся з конференції і сказав мені, що його син Віктор перебуває у діловій поїздці. Я розповіла Тарасу Михайловичу, що чекаю на дитину від Віктора. Він був здивований , але прийняв мене з розкритими обіймами і запевнив, що мені тепер є де зупинитися. Тарас Михайлович порадив мені залишити дитину і запевнив, що я можу покластися на неї. Я залишалася з Тарасом Михайловичем доти,
доки мене не госпіталізували для кесаревого розтину. Поки я була у ліkарні, Віктор повернувся додому з іншою дівчиною. Тарас Михайлович розповів Вікторові про мою ваrітність та про те, як я жила в нього. Віктор був здивований, тому що він не знав, що я ваrітна і пішла від нього, не сказавши про це ні слова. Він не розумів, чому я пішла і вирішив приїхати до ліkарні, щоб поговорити зі мною. Я була здивована, побачивши Віктора у своїй палаті, але ми довго розмовляли, і він вирішив брати участь у житті дитини. Більше того, за рік ми помирилися та одружилися. Я вдячна Тарасу Михайловичу за підтримку у лихоліття і рада, що він виявився гарною людиною.