Лесю, ти знаєш, я в теплі краї лечу наступного тижня. Мама вже навіть путівку придбала. Може ти складеш мені компанію? — Невпевнено сказав Роман. — Ти ж знаєш чудово, що я працюю і ніхто мене з роботи наступного тижня не відпустить — роздратовано сказала я, — у мене відпустка лише у липні. Такі речі взагалі треба разом обговорювати! — Але мама вже купила путівку… Не хочеться її обра жати… Я, напевно, все-таки полечу, — сказав мені Роман. — Так, будь ласка, скатертиною тобі дорога! Мене драт ував такий стан справ. Рома не працював, ще навчався в університеті. Можна було й почекати до моєї відпустки та поїхати разом. А ні, втрутилася його матуся і купила йому ту путівку. І він не міг відмовити мамі, перенести дату відпочинку. Як завжди і в усьому, мамин синочок. Жили ми з Романом у квартирі, яку йому купила мати. У двокімнатній.
У мене також є своя квартира, але скромненька – однокімнатна і в не дуже хорошому районі, тому в нього було зручніше жити. Після відходу Романа минуло два дні, я мала вихідний, я солодко спала, відсипаючись після ранніх підйомів. Пролунав скрегіт ключа в замку. Я ледве розплющила очі, не розуміючи, хто це може бути. Але тут у кімнату зазирнула мама Романа, така вся щаслива та сповнена сил. — Люсю, вставай! Скільки можна спати! Я тут шпалер купила, давай ми з тобою зробимо ремонт, поки Ромашка в Єгипті! Шпалери поклеїмо, стелю побілимо, трохи пошурхотім! За тиждень якраз упораємося! Уяви, Ромашка з моря приїде, а тут уже квартира відремонтована, ось він зрадіє! — Ольга Петрівна, тобто Роман буде на сонці ніжитись, а я в цей час після роботи маю ремонт у його квартирі робити? Щоб він зрадів? — Так, невже ти не хочеш його порадувати? — Ні не хочу!Уявіть собі!
Якщо вам так хочеться його порадувати, робіть ремонт самі, або наймайте робітників, я і пальцем не торкнуся. -Ну, ось ти і показала своє справжнє обличчя. Десь у глибині душі я знала, яка ти, але не хотілося вірити в це. Так ось що я скажу тобі, люба. Тепер мій Ромашка ніколи на тобі не одружується. — А щоби одружився, треба шпалери йому в квартирі поклеїти? Це тест такий, чи що? Я швидко одяглася і грюкнула дверима. Пройшов тиждень. Я насолоджувалася тишею та спокоєм у своїй маленькій та затишній квартирці. Подзвонив Рома, який повернувся з Єгипту, і з ходу почав із претензій: – Привіт, чому ти не допомогла мамі? Мабуть, руки відвалилися б! Їй довелося робітників наймати! — Знаєш, любий мій, а давайте ж ви з мамою якось самі, без мене! – відрізала я. Пройшло вже років 15 із закінчення цієї історії. Я вийшла заміж і стала мамою двох чудових дівчаток. А Рома втретє розлу чився. Мабуть, маминий тест на добру дружину ще ніхто не пройшов.