Мені було сім років, коли роз лучилися мої батьки. Я тоді не зрозуміла, чому так сталося. До батька я була сильно прив’язана, а він просто взяв і зник з мого життя. Я думала, що це я в чомусь винна. Коли я вже виросла, дізналася, що він просто зустрів іншу жінку, вона чекала від нього дитину та спілкуватися зі мною заборонила, а мій батько підкорився. Він не писав і не дзвонив, а я постійно су мувала. Моє життя дуже змінилося з його відходом, мати вийшла на роботу, і її весь день не було вдома. Грошей у сім’ї вистачало, ми нічого не потребували, але мені дуже не вистачало батьківської уваги. Я весь день майже була вдома сама.
Потім мама зустріла дядька Сергійка, і вони побралися. Я спочатку його недолюблювала. Я думала, що мама спеціально вигнала тата, щоб з ним жити, а тепер не дозволяє батькові до мене приходити. Я постійно зухвало відносилася до вітчима, але він все одно добре до мене ставився. О тринадцятій я якось з дому пішла шукати батька. Це не склало труднощів, адже він працював на ко лишньому місці. Тільки мої фантазії не здійснились. Він не кинувся обіймати мене, взагалі виглядав відстороненим і чужим.
Просто попросив піти звідси, щоб його дружина нас не побачила. Поверталася я додому дуже засмучена. Удома був лише вітчим, я йому все розповіла. Він мене міцно обійняв, сказав, що любить. Того дня ми об’їлися морозивом і дивилися фільми. Дядько Сергій оnлатив моє навчання і завжди дбав про мене. Мами не стало два роки тому. Нещодавно вітчим захворів, і я взяла відпустку на роботі, щоб доглядати його. В цей же час зі мною зв’язався мій рідний батько, він теж був хворий і просив приїхати. Я без зайвих думок погодилася доглядати справжнього свого батька, дядька Сергія, адже саме він був поруч зі мною протягом усього життя.