Закінчивши інститут, я залишився у місті. Незабаром знайшов роботу, одружився, взяв квартиру у kредит, зараз виховуємо сина. У мене є брат Андрій. Він також одружився, але залишився жити з батьками. У нього двоє дітей, добра та прекрасна дружина. Кілька років тому батьки моєї Наталки подарували нам автомобіль. Цей подарунок зробив нас більш незалежними, і ми могли часто їздити до моїх батьків до села. Так і робили: приїжджали мало не на все літо, доnомагали на городі, а моя дружина – мамі по господарству.
Але три роки тому трапилося нещастя: не стало моєї мами. Плюс до всього, у мене почалися nроблеми на роботі, на додачу – невиплачений kредит. Доводилося працювати у вихідні, що і стало причиною того, що відвідувати батька в селі я почав все рідше і рідше. Місяць тому не стало і мого батька. Я поїхав у село, і ми з братом організували прощання з ним. Пройшло з похорону кілька днів, я повернувся до міста – і тут мені зателефонував брат із проханням: написати відмовну від будинку, щоб він оформив усе житло на себе.
Пояснював він це тим, що кілька років доглядав батька і тягнув старого на собі. Але ось у чому nроблема: нікого він на собі не тягнув. Батько мав велику пенсію, і це ще питання, хто кого утримував. Плюс до всього, до останнього тижня свого життя тато все сам робив по господарству, прибирався за собою і навіть готував. І ще один момент: батьки за життя ніколи не говорили мені, що після свого відходу будинок залишиться лише братові. До того ж, не варто забувати про моє фі нансове становище та про kредит. Я поговорив з Наталкою, і ми так і не придумали, як краще вчинити в ситуації, що склалася. Не хочу, щоб брат на мене ображався, але й скрутне фі нансове становище тисне на мене дедалі сильніше.